— Українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка, член-кореспондентка Всеукраїнської академії наук (1925)
Дитина переживає почуття розпачливої туги за тим безпосереднім дитячим світосприйманням, де не було ніяких упереджень і умовностей… У цю чисту дитячу душу треба ґрунтовно закласти духовні, етичні, естетичні начала, вагу яких важко переоцінити.
Не закохуйся в обличчя,не закохуйся в вбрання,
А закохуйся в ту душу, що потрiбна для життя!
Бо краса — це сон зрадливий, раз присниться та й нема.
А душа — це все на свiтi, що потрiбно для життя…
Але чому ж, якщо існує краса, чому людина відчуває себе такою самотньою? Відповідь – як на якусь ідіотську загадку: бо відчуває. Чим більша краса, тим більша самотність, бо краса ґрунтується на гармонії, а гармонія на єднанні. Краса не втішає, якщо з неї вийняли душу.
Коли я співаю, пісня проникає в душу кожного зі слухачів – гадаю, це відбувається тому, що пісня і в моїй душі також. Це відбувається само собою, я нічого не можу з цим поробити. Якщо співаю сумну пісню про втрачене кохання, то у мене болить душа. Я сам відчуваю цю втрату.
Мені здається, що як я з баранами співала, так і він відчував цю свободу з деревами. Мені здається, це ключове для кожної людини. Відчувати себе спокійним, вільним – з баранами, морем або деревами. Цього дуже не вистачає зараз. Мені дуже хочеться, щоб мої діти поїхали додому, побачили мої місця, моє море моїми очима. І вже в них були свої спогади, і вони так само могли відчувати себе вільними і знайти свою свободу, тому що мені здається, що кожній людині важливо знайти своє місце гармонії.
Треба прислухатися до голосу дитини, якою ти був колись і яка існує ще десь всередині тебе. Якщо ми прислухаємося до дитини всередині нас, очі наші знову знайдуть блиск. Якщо ми не загубили зв’язку з цією дитиною, не порветься і наш зв’язок з життям.
Дім - це не місце, а стан душі. Я можу навести в квартирі ідеальний порядок, заставити все підвіконня квітами, у порога покласти килимок з написом "Ласкаво просимо", потім надіти фартух і напекти пирогів, але затишніше від цього не стане.
Ви повинні любити себе, не думаючи про те, заслуговуєте ви любові чи ні. Ви живі — і це достатній доказ того, що ви заслуговуєте на любов, так само як ви заслуговуєте на дихання. Ви ж не питаєте, заслуговуєте ви право дихати чи ні. Любов є майже невидимим харчуванням для душі, як і їжа є харчуванням для тіла. І якщо ви переповнені любові до себе, ви будете здатні любити інших.
Оце і наші душі можна розрівняти, як той степ. Щоби ніде ні бугорка. Щоби - усе як по маслу. Щоби - як треба радіти, то душа мусила б радіти, а не плакати.
Відсталий ми народ, українці, зі своїми поняттями про кохання. Нам би все, як у пісні: "Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках однесу". Тепер би він її тричі трахнув по дорозі.
Краса надихає поетів, але ображає посередніх людей. Хтось сприймає красу як образу. Краса провокує цікавість і лють, робить людей агресивними. Коли красива жінка входить в приміщення, більшість чоловіків відчувають бажання, а більшість жінок – злість.
— Український письменник, класик української літератури, мислитель, художник. Національний герой і символ України. Академік Імператорської академії мистецтв
Саме привабливе в жінці - це її впевненість. Ви можете бути красивою, але якщо ви не впевнені в собі, вам не стати сексуальною. Ви повинні любити себе, і тоді вас будуть любити інші.
Кради музику через Napster, поки можеш. Шукай безкоштовну порнуху в Інтернеті. Проберися через кордон в Мексику просто для приколу. Як може кожен в Інтернеті бути «гарячим»? Розкажи батькам правду. Створи власну армію. Заведи собаку. Розкажи своїм дітям правду. Перестань скаржитися і зроби що-небудь. Вистрибни з хренового літака. Перестань читати це лайно. Не слухай мене. У мене немає відповідей, а питання я вкрав у інших. Прочитай хорошу книгу. Не будь жорстокий з собою. Запитай влади, але не забудь про обіцяне. Зараз же вимкни комп'ютер, вийди на вулицю і пусти людей в своє життя!
-Але як переконатися, що робиш правильно?
- Дуже просто! Як два плюс два дорівює чотири: доброта і прощення - завжди добре, ненависть і помста - завжди погано. Працює безвідмовно. Дотримуйся просто правила - не помилишся.
— Український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор, лідер гурту «Скрябін», Герой України (посмертно), заслужений артист Автономної Республіки Крим
Тягуча павутина зйомних квартир, і дві душі пробиті сотнями дір, так страшно, коли не знаєш, що завтра… Тепер я оглядаю знаки, часи, і знаю ціну світлої полоси — не варто шукати винних крім себе…
— Український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б
Віра найбільше скріплює сили душі. Через правдиву й глибоку віру в Бога, Спасителя, кожна людина й цілий народ мають змогу безупинно черпати з вічно живого джерела стільки сили, скільки їхня душа спроможна сприйняти.
В глибині моря вічна тиша. Урагани вирують на поверхні, там і минають. Люди можуть багато чому навчитися у моря. Зберігати спокій всередині, що б не відбувалося зовні
Що може дати одна людина іншій, крім краплі тепла? І що може бути більше цього? Ти тільки нікого не підпускай до себе близько. А підпустиш – захочеш втримати. А втримати нічого не можна…
Всіх нас об'єднують спільні інтереси, наша відданість і любов до моря ... Я не знаю, що народжує цю любов. Може бути, це нескінченна мінливість води, а може бути, кораблі на її гладі, а можливо, те, що всі ми вийшли з моря ... Адже це біологічний факт, що в крові, що тече в наших жилах, як і в наших сльозах, точно такий же відсоток солі, що і в воді океанів ... ми міцно пов'язані з морем, і коли ми приходимо до нього, щоб плавати або просто дивитися на нього, це завжди повернення до того, звідки ми прийшли...
Наповніть свій погляд захопленням та живіть так, ніби на 10 секунд повинні померти. Побачте світ. Це фантастичніше, ніж будь-які мрії, зроблені на заводах.
Мене завжди цікавили люди з дивацтвами, яких мучать душевні муки. Я справляюся зі своїми персональними томліннями, викурюючи величезну кількість сигарет і слухаючи дуже гучну музику.
Ніколи не повертайся до того, від чого вирішила піти. Як би сильно тебе не просили, і як би тобі не хотілося самій. Підкоривши одну гору, починай штурмувати іншу
Чому все те — і дитячі пустощі, й чиїсь недитячі пристрасті — так міцно зберігає душа? Пуди конспектів, гори проштудійованих посібників не багато залишили після себе. Але чому досі чуєш, який пахучий був той новенький буквар, що тобі видали в школі? І читанка, що зветься «Вінок», вона теж незрівнянно пахла. А перший «Кобзар», що потрапить тобі до рук, і перші рядки, що западуть у дитячу душу на все життя.
Господу Богу все добре вдалося — і народження людини, і юність, і зрілість. А ось старість — ні. Ідеш по вулиці, а ноги підкошуються. І думаєш: ще недавно бігав, куди все поділося? Адже в людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою.
Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга — як Десна ось, третя — як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке, неначе, звиняйте, віл покропив.
Танцюйте, милуйтеся природою, і все, що б ви не робили, робіть від серця. Наприклад, якщо ви когось торкаєтеся, торкніться цієї людини від серця. Торкніться почуття; нехай ваша істота вібрує. Коли ви на когось дивитеся, нехай ваші очі не будуть як каміння. Вилийте з очей свою енергію, і миттєво побачите, що щось відбувається в серці.
Образа виникає тоді, коли ти не можеш нічим відповісти. Образа – це власне безсилля і неважливо перед чим – вчинком людини, багатьох людей чи несправедливістю долі. Якщо людина може зробити щось натомість, виправити чи навіть відомстити, вона не ображається, вона діє.
Щасливе тільки бридке каченя. У нього є час подумати на самоті над сенсом життя, дружби, почитати книгу, надати допомогу іншим людям. Так він стає лебедем. Тільки потрібне терпіння!
— Український письменник, класик української літератури, мислитель, художник. Національний герой і символ України. Академік Імператорської академії мистецтв
Ні за що на світі не хотіла б, щоб мені знову було двадцять. Зараз я набагато щасливіша, ніж тоді, адже в тому віці ми ще тільки пізнаємо себе, намагаємося зрозуміти, ким хочемо бути, страждаємо від невпевненості в собі. Зараз я точно знаю, що мені потрібно, а без чого я можу прожити.