Цитати та фрази про серце

Мова — то серце народу: гине мова — гине народ.

Тисячами різних граней світиться кожне людське серце.

Гроза пройшла… зітхнули трави, Здаля розвіялись тумани, Спинилась кров, замовкли рани… Прибите серце ожило.

Віщуванням новим Серце моє б'ється, — Через край із серця Рідне слово ллється...

Любов живе не тільки у нашому серці, любов живе у нашій душі і в нас самих.

Серце людини – могила багатьох почуттів.

Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращі за моє тіло.

Танцюйте, милуйтеся природою, і все, що б ви не робили, робіть від серця. Наприклад, якщо ви когось торкаєтеся, торкніться цієї людини від серця. Торкніться почуття; нехай ваша істота вібрує. Коли ви на когось дивитеся, нехай ваші очі не будуть як каміння. Вилийте з очей свою енергію, і миттєво побачите, що щось відбувається в серці.

Біль, наче хижий звір, встромив пазурі в її серці.

Глибоко в кожному серці дрімає мрія, і кутюр’є це знає: кожна жінка – принцеса.

Догляд за собою має початися з серця, інакше ніяка косметика не допоможе.

Елегантність повинна бути в серці.

Людське серце має прикру схильність називати долею тільки те, що його руйнує.

Талант в мужчині - те ж саме, що красота в жінці, - всього лише обіцянка. Для того, щоб бути дійсно великим, його серце і характер, мають бути рівні його його таланту.

Ми пізнаємо людей по серцю, а не по очах чи інтелекту.

Кішки залишають сліди своїх лапок у наших серцях.

- Життя нам обом...серце вирвало. Не загоїться...А жити треба.

Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! Увечері цурається, Вранці забажає! Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде…"

Жодна кількість вогню чи свіжості не може кинути виклик тому, що людина накопичить у своєму примарному серці.

Коли серце розбивається, це відбувається беззвучно. Всередині у нас все надривається від крику, але цього ніхто не чує.

Багато жінок були б вражені, якби зрозуміли, наскільки чоловіче серце несприйнятливе до всього нового і дорогого в їх оздобленні, як мало на нього діє дорожнеча тканини і в якій мірі йому байдуже до цяточки або смужок на серпанку. Жінка вбирається тільки для власного задоволення. Ніякий чоловік завдяки цьому не стане нею більше захоплюватися, і ніяка жінка не відчує до неї більшої симпатії. Охайність і витонченість цілком влаштовує першого, а деяка недбалість і безлад в туалеті особливо радують останню.

Краса жінки має бути видна в її очах, це двері в її серце, те місце, де живе любов.

І щоб з вами не трапилося – нічого не приймайте близько до серця. Небагато речей на світі довго бувають важливими.

Я нічого нікому не повинна доводити. Мій обов'язок - слідувати своєму серцю і концентруватися на тому, що я хочу сказати світові.

Багато людей приходять у ваше життя і йдуть, але тільки справжні друзі залишають сліди в вашому серці.

З часом ти розумієш, що твій будинок там, де твоє серце.

Він живе почуттями, а відчуває серцем, - це найкраще, на що здатна людина.

Найважливіше слухати серце, особливо коли всі навколо говорять тобі протилежне.

Не з нашим розумом, осягнути, як виглядає Бог. Я тільки знаю, що Той, хто запустив моє серце, Той запустив і Всесвіт.

Зовсім я не серцеїд. Просто робота в мене така.

Дивно, іноді серце продовжує битися навіть коли розбите.

Останні 33 роки я щоранку дивився в дзеркало і питав себе: „Якщо сьогодні буде останнім днем в моєму житті, чи буду я робити те, що запланував на сьогодні?…Пам'ять про те, що ти помреш — це найкращий відомий спосіб аби уникнути самообману: ніби тобі є що втрачати. Ви і так нічого не маєте. Немає жодної причини не слідувати поклику серця.

Занадто велика орієнтація на інтелект, занадто велике тренування голови обрізає всі зв'язки із Серцем. Тисячі людей не знають, що таке серце! Серце б'ється, але життєва енергія не проходить через нього і, оминаючи його, йде безпосередньо до голови. Ви можете бути дуже вмілими в тому, що стосується логіки, ви можете керувати логікою, але ви не можете керувати Любов'ю… Любов – це коли ви дозволяєте Богові знайти вас.

Наш перший вчитель — наше власне серце.

Кожне серце, створене Божими руками, наділене чимось шляхетним і добрим.

- А що головне? - Аби серце вільно дихало.»

Живу я розумом, а серце тихо спить.

Кохайтеся ж, любітеся, як серденько знає.

Серце матері - невичерпне джерело чудес.

Коли серце його буде завойовано, у неї залишиться скільки завгодно часу для того, щоб закохатися в нього самій.

Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.

Найбільша ненависть виникає до тих, хто зумів доторкнутися до серця, а потім плюнув в душу.

Щоб впоратися з собою, використовуйте свою голову; щоб звертатися до інших, використовуйте своє серце.

Я не розумію, чому це називають розбитим серцем. Таке відчуття, що і всі кістки зламані теж.

Вважають, що очі – це дзеркало душі, то чому ж не визнати, що губи – це провідник серця?

У справжній любові точки не буває. Можна розійтися, розсваритися, розчаруватися - можливо абсолютно все. Але які би причини не були, справжня любов все одно продовжує жити в серці. Вона відокремлюється від розуму, живе поза тим, що відбувається. Ти нічого не можеш вдіяти з цією любов'ю і просто зберігаєш її в собі.

Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.

Часу нам відпущено не так вже й багато, щоб його витрачати, намагаючись прожити чуже життя. Не довіряйте догмам: не можна жити, спираючись тільки на те, що придумали інші. У жодному випадку чужі думки не повинні приглушувати ваш власний внутрішній голос. І найголовніше – наберіться мужності, щоб слідувати за покликом власного серця і своєї інтуїції.

Тільки полюбивши, розумієш, що серце також може говорити.

Тобто йшла ти по життю - і ось перед тобою декілька дверей. Ти обираєш одні, хоч і вагаєшся перед тим: смикаєшся то до одних, то до других, то до третіх. Але розірватися неможливо, і ти довіряєш серцю, а воно шепоче: тобі сюди, ось до цих важких дубових дверей, за ними тобі буде комфортно, цікаво, перспективно. Ти підходиш і розумієш ще до того, як відкриваєш їх, що за тими дверима... За ними шанси, які ти колись змарнувала чи просто неправильно трактувала. То неважливо. Головне, ті шанси - мертві. До них немає сенсу повертатись.

Чи все ж те розумом збагнути, Що дасться серцеві відчути?

Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, заплаче серденько!

Серце матері - це безодня, в глибині якої завжди знайдеться прощення.

Панянки люблять час від часу розбивати собі серце - майже так само, як виходити заміж.

Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце – справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.

Весь світ нічого не вартий, якщо немає миру в серці.

Дитячі образи найсильніші і пам'ятаються довше, ніж інші, тому що діти ображаються серцем, а дорослі – розумом. Розум має здатність перемогти образу, а серце – ні, в ньому залишаються шрами, які не розправиш, як складки тканини.

У любові немає фіксованого часу прибуття. Не треба стояти на пероні, намагаючись влізти в будь-який з прибулих вагонів. Дотримуйтесь розкладу свого серця.

І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.

Ніхто не хоче вмирати. Навіть той, хто прагне на небеса, не хоче померти, щоб туди дістатися. У той же час, смерть для всіх нас – кінцева зупинка. Ніхто поки її не уникнув. Так воно і повинно бути, бо смерть – кращий винахід життя. Смерть – причина змін, що очищає старе, щоб торувати шлях новому... Не витрачайте відпущений вам час на те, щоб жити чужим життям... майте сміливість прислухатися до серця й інтуїції. Якимось чином вони знають, ким ви хочете стати. Все інше вторинне

Людське серце – це музичний інструмент, що містить велику музику. Вона спить, але вона тут, чекає відповідного моменту, щоб спалахнути, бути вираженою, бути заспіваною, бути станцьованою. І ця мить виникає через кохання. Без любові людина ніколи не дізнається, яку музику вона носила у своєму серці. Тільки через кохання ця музика стає живою, пробудженою, з можливої починає ставати справжньою.

От, ніби, що на серці, те й на вустах.

А дівочому серцю що і молоденька краса, що і козацька слава, коли до неї козак не горнеться?

Ми серцем голі догола!

Хіба не цікаво зазирнути в найпотаємніші вигини людського серця? Хіба не цікаво проникнути в чуже життя і побачити її без прикрас, у всій неприкритій наготі? Яких тільки картини не надивишся!

Не любить серце, не бачачи краси.

Оточуючим легко сказати: «Не приймай близько до серця». Звідки їм знати, наскільки глибоко твоє серце? І де для нього – близько?

Ваша голова заповнена всілякими дурницями, і ці дурниці вам не належать. Вони передані вам політиками, вчителями, телевізором, батьками, суспільством. Ваша голова наповнена всіляким лайном, і вона намагається домінувати над серцем, яке ще недоступне для забруднення. Єдина надія, це слухати серце та рухатися з ним.

Широкі жести — завжди приємні серцю вчинки.

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!

Життя - це складне, важке ремесло, і треба докласти зусиль, щоб навчитися йому. Коли людина пізнає життя, випробувавши його прикрості, фібри серця у нього загартуються, зміцніють, а це дозволяє йому управляти своєю чутливістю. Нерви тоді стають не гірше сталевих пружин - гнуться, а не ламаються. А якщо до того ж і травлення хороше, то при такій підготовці людина буде живуча і довголітня, як кедри ліванські, дійсно чудові дерева.

Не за обличчя судіть, а за серце.

Ти знаходиш в інших лише те, що спочатку знайшов у собі. Для радісного серця навіть темна ніч сяє.

Ви в люди поїдьте — з розбитим серцем повернетесь.

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.