Морозяка розгулявся — руки й у рукавичках дубіли. Цілував у щоки, нагадував: за тиждень Новий рік! Нове щастя, радість, мрії і сподівання. Загорніть у стару ковдру печалі, викиньте на мороз. Хай застигнуть хоча б до весни, а весна зі своїми рецептами прилетить. Допоможе.
Передчуття Нового Року пробуджує в мені дитину… Як у дитинстві прокинувшись вранці, хочеться побачити ялинку з подарунками під нею… Хочеться грати у сніжки та їсти сніг, і не думати про те, що захворієш.
Ми відкриваємо книгу. Її сторінки чисті. Ми збираємося заповнити їх власноруч. Книга називається «Можливість», а її перша глава називається «Новий рік».