Цитати Григорія Сковороди

Григо́рій Са́вич Сковорода́

Григо́рій Са́вич Сковорода́

Український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики

Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращі за моє тіло.
Подяка блаженному Богові за те, що потрібне зробив нетрудним, а трудне — непотрібним.
Плаває нещасливо той, хто не вміє досягти гавані.
Не тіло, а душа є людиною.
Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце – справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
Не розум від книг, а книги від розуму створились.
Коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий?
Чисте небо не боїться блискавки та грому.
Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
Дуже важливе значення має, з ким щоденно спілкуєшся і кого слухаєш. Бо поки ми слухаємо, ми їх дух в себе вбираємо.
І ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро.
Шукаємо щастя по країнах, столiттях, а воно скрiзь i завжди з нами; як риба в водi, так i ми у ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяйва - вiдхили лише вхiд у душу свою.
Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.
Не любить серце, не бачачи краси.
Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
Бути щасливим - це значить пізнати, знайти себе самого!
Всякому місту звичай і права, Всяка тримає свій ум голова.
Все минає, але не Бог і не любов.
Воістину, моя самотність відкрила мені небо!
Без бажання все важке, навіть найлегше.
Бачиш, що світло премудрості тоді входить у душу, коли чоловік два єства пізнає: тлінне та вічне.
Що вподобав, на те й перетворився
Не шукай щастя за морем.
Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.
Як хто посіє в юності, так пожне в старості.
Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.
Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.
Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
Не за обличчя судіть, а за серце.
Всіх подарунків дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Як музичний інструмент, коли ми чуємо його здалеку, видається нашому вухові приємніший, так i бесiда з відсутнім другом буває звичайно набагато любішою, анiж iз присутнім.
Людська душа і друг, безсумнівно, цінніш за все інше.
Хіба коли-небудь була дружба помiж скупими?
…я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли-небудь зазнати також і втіхи… Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогiв, не має також і друзiв.
Життя наше — це подорож, а дружня бесiда — візок, що полегшує мандрівникові дорогу.
Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенів, жалію багатих […]. Я ж, якщо маю друзів, відчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Дружать тільки з тими, до кого відчувають особливе духовне ваблення.
Я належу до тих, хто настільки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів… найліпшою прикрасою життя.
Схильність до дружби ні куплею, ні проханням, ні насиллям не досягається…
Як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і між негідними людьми не виникає дружби.
Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбами.
Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зістаряться.
Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла?
Я не покину Батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця.
Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.
Лід на те й родиться, аби танути.
Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений
Кому душа болить, тому весь світ плаче.
Все минає, але любов після всього зостається.
Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
Сліпі очі, коли затулені зіниці.
Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають дурні.