Українська письменниця
Люко Дашвар (справжнє ім'я Ірина Іванівна Чернова) народилася у Херсоні 3 жовтня 1957. У школу пішла у 8 років. Вірші та оповідання почала писати ще у школі. Отримала дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (бакалавр за спеціальністю «інженер-механік») та Академія державного управління при Президентові України (магістр за спеціальністю «державне управління»).
Після отримання першої вищої освіти (технічної), працювала за інженерною спеціальністю, вийшла заміж, народила дітей. Потім звільнилася та пішла працювати обліковцем листів у газету. З 1986 займалася журналісткою. В 1991 стала головною редакторкою місцевої газети. Працювала головою комітету у справах преси в Херсонській обласній держадміністрації, створила 2 власні газети. Згодом переїхала у Київ.
З 2001 головна редакторка газети «Селянська зоря», займалась написанням текстів для жіночих журналів. Саме період роботи у «Селянській зорі» письменниця визначає як незабутній життєвий досвід, саме у цьому виданні письменниця вигадала там рубрику «Пам'ятаю все життя», у якій люди, надсилаючи до редакції листи, розповідали в них про єдиний незабутній факт свого життя. Навчалася на курсах сценаристів професора Річарда Креволіна (20 років викладає в голлівудських кіношколах). Відомо що письменниця також навчалася у школі практичної журналістики та на курсах з нейролінгвістичного програмування.
З 2006 року займається тільки літературною діяльністю (написанням книг та сценаріїв серіалів).
Перший роман Дашвар «Село не люди» вийшов у 2007 році й став лауреатом премії конкурсу «Коронація слова 2007». Наступний роман «Молоко з кров'ю» став дипломантом «Коронації слова 2008» та переможцем конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі — 2008». Третій роман авторки «РАЙ.Центр» став дипломантом конкурсу «Коронація слова 2009» у категорії «Вибір видавців». Восени 2010 року вийшов четвертий роман письменниці «Мати все». 2012 року конкурс «Коронація слова» надав письменниці відзнаку «Золотий письменник України», що надається письменникам, чиї твори продалися накладом понад 100 тис. примірників.
У період з 2011 по 2012 роки авторка презентує трилогію «Биті є» — серія, що складається з трьох романів, кожен з яких описує подальше життя одного з трьох хлопців — героїв роману «РАЙ.Центр» — Макара, Макса та Гоцика. Перший роман трилогії «Биті є. Макар» вийшов у 2011 році накладом 15 тис. прим. Друга частина трилогії «Биті є. Макс» вийшла на початку 2012 року накладом у розмірі 25 тис. прим. Останній роман серії «Биті є. Гоцик» було видано влітку 2012 року накладом 30 тис. прим.
У 2013 році вийшов восьмий роман письменниці «На запах м'яса». 2 лютого 2016 року відбулася офіційна презентація книги "ПоКров" та зустріч із авторкою у Києві. 16 серпня 2018 році вийшов новий роман письменниці - "Ініціація". У 2020 році вийшов роман "#галябезголови" виданий видавництвом «Клуб Сімейного Дозвілля». У 2021 році видано ще один роман "Село не люди 2. Добити свідка" видавництвом «Клуб Сімейного Дозвілля».
Псевдонім Люко Дашвар письменниця вигадала, зібравши склади і літери імен дорогих для неї людей.
ЖиттяБоротьбаПроблемиПро себеСумніви Ніч у лісі - те саме, що проблеми в житті: ти ніби і знаєш шлях, який виведе з глухого кута, та кожен новий крок сіє сумніви, пропонує повернутися, і скоро дорога перетворюється на битву не з ніччю і чорнотою, а лише з собою.
ДушаСльозиОце і наші душі можна розрівняти, як той степ. Щоби ніде ні бугорка. Щоби - усе як по маслу. Щоби - як треба радіти, то душа мусила б радіти, а не плакати.
ЩастяА щасливі нічого не помічають.
ЩастяЩастя згасне без свіжого вітру.
Сумні цитатиБільАлкогольОбраза душу ятрить і, сільки не заливай її горілкою, ще глибше в'їдається.
ЖиттяСумні цитатиБільСерце- Життя нам обом...серце вирвало. Не загоїться...А жити треба.
СерцеСенс життя- А що головне? - Аби серце вільно дихало.»
КрасаСумні цитатиЛюдиКраса — то кров з молоком. А ми з тобою — молоко з кров'ю. Те саме, а люди очі заплюють.
ВзаємовідносиниЛюбовШлюбА що любов… Ну, рік-два, а потім люди звикають одне до одного, горе та біда їх докупи зліплять — не розчепити, отак і сунуть по життю до останку.
ДушаСумні цитатиОчі заплющила — наче зім'яту душу замкнула.
КиївСтолиця - така омана. Розкидає перед людиною купу шансів взамін перефарбовує - себе не впізнати.
ЧайСелоНіде такого нема, щоби по чай через півсела до якогось кафе пхатися. Люди при тямі чаї вдома розпивають.
ВзаємовідносиниРевнощіСкільки можна прожити, коли біля серця гостра скіпка підозри і ревнощів?
ДушаНатхненняГрошіСаморозвиток - Гроші, шмотки, кар'єра - фігня! - казав. - Спершу себе сотвори... Пізнай світ, людей, традиції, історію, культуру, щоби знати, де ти є посеред них. Лети легкою пташкою, бо бід немає. Їх придумали люди..
ЖиттяНатхненняБажанняСенс життя— Чого ти хочеш від життя?! — Хочу мати головне! Щоби без вагань відмовлятися від зайвого.
КоханняЛюбов-Ти...його...любиш? - Здається... Як його побачу...слина у роті. Чи навпаки - пересихає. - Це і є любов? - Я й сама не знаю. Здається так...
ЖиттяДушаДобро ЗлоДуша твоя чиста розірвана навпіл, і не знаєш ти, що добре, а що зле. А як того не розумієш, то й бредеш навпростець, хоч шляхи самі під ноги просяться. Ти дивишся навкруги — оце діло нібито добре, а придивляєшся — у багнюці воно втопло. І далі бредеш без кінця і краю. І ось — знову багнюка. Ти руку простягла — та ні, це ж чисте озеро. А всі навкруги — сліпі! Сліпі й кричать тобі: «Багнюка!
КоханняЛюбовІ що нам той день? — дивилася на Стьопку здалеку, гортала сумні думки. — Хіба можна було довірити кохання дню? Людські погляди розірвали б його на шматки лише за один такий день. І згадки б не лишилося. Ні… Любов — не для чужих очей. Любов — то таємниця. Незбагненна примха безрозсудного серця. Квітка папороті. Палкі обійми під сонцем не змусять ту квітку розпуститися вночі. Тільки — дві зорі, що раптом перестануть світити холодним блакитним вогнем, запалають теплим світлом любові і впадуть у своє кохання, як у темний, безлюдний ліс, де на них уже чекає квітка папороті. І що його бідкатися про загублене життя? Любов — краща за життя. І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя.
МистецтвоЛюдиСвобода У людини є тільки одна перевага - її гідність. А творчість - не привілей для обраних. Вільна творчість притаманна кожній людині, коли позбавляється рабського ярма.
ЧасЛюдиТупість«Куди ті дурні люди поспішають? Чому так похапливо скидають одяг? Що їм за втіха — голими тілами одне одного обпікати і плакати, наче сльози ті опіки змиють?»
МотиваціяСаморозвиток Особистості не проростають під ковдрами.
ПатріотизмРеволюціяУкраїнаЯкби не Майдан, ніколи б не дізналась. що в світі так багато справжніх людей.
ЖиттяСім'я126 предків до сьомого коліна по батьківській і материнській лініях. У додатковому скелеті людини сто двадцять шість кісток. Наче сім колін предків. А голова, хребет, навколо серця - то основний. Чому так? Хоч які предки, думай своєю башкою? Май свій стрижень, дай волю своєму серцю?
ЖиттяСмертьДумкиНу, що таке смерть? Що по смерті дізнаєшся?... А життя розкаже - і про друзів, і ворогів. Про любов, про справи.
Історія Сім'яДурне діло - чужих родичів шукати. Свої предки в спини дихають. А таємниць своїх не відкривають лише тому, що не дуже вони комусь із нащадків і потрібні. А їм би було що розповісти...
СарказмЗдоров'я Хворієте? - Ні. Принамні якщо і хворію, то не знаю про це. Або - так! Хворію. Ми всі нині дрімучі та хронічно хворі.
ЖиттяПсихологіяСерцеТобто йшла ти по життю - і ось перед тобою декілька дверей. Ти обираєш одні, хоч і вагаєшся перед тим: смикаєшся то до одних, то до других, то до третіх. Але розірватися неможливо, і ти довіряєш серцю, а воно шепоче: тобі сюди, ось до цих важких дубових дверей, за ними тобі буде комфортно, цікаво, перспективно. Ти підходиш і розумієш ще до того, як відкриваєш їх, що за тими дверима... За ними шанси, які ти колись змарнувала чи просто неправильно трактувала. То неважливо. Головне, ті шанси - мертві. До них немає сенсу повертатись.
ВійнаПеремогаІдеяЛюбов— Любов — ідея, — перебив Платон. — Любов існує незалежно від людей. Люди... Вони воюють, воюють, аби тільки захопити цей трофей — любов. А на війні спарведливості нема, доброї волі нема — тільки кров. Поки хоробрий своїм життям торує шлях, підлота головний трофей уже за пазуху кладе. А хоробрий усіх переміг, до скарбниці дорвався, дивиться — трофеї такі дрібні та негідні. А щось же треба взяти. Не дарма ж воював. Не з порожніми ж руками з битви повертатися. Любов — трофей битви. Годі шукати гармонію. Краще відчувати того, хто тобі потрібен.
— Філософія... — пробурмотів Стас безпорадно.
— Так. Найголовніше філософське питання в тому, хто з двох у любові вважає себе трофеєм, а хто — завойовником. Часто ролі змінюються. Як і оцінка самого трофею.
ЖиттяЩастяЖиття ніколи не виправдовує наших сподівань. Щасливий той, хто готовий залишити їх у сентиментальних спогадах, щоби приймати радість реальності.
ДушаСовістьЯк совість не кривиться — тільки тоді душі тепло Подробнее на livelib.ru: https://www.livelib.ru/author/228436/quotes-lyuko-dashvar/~5
НещастяБоротьбаПринципиСхудення - Твоя боротьба - завжди чиєсь горе, незважаючи на те, що що це: душогубки, продаж зброї, назв'язування демократії, заклики померти за ідею чи просто вимога всіх худнути до розмірів ляльки Барбі. Нав'язування іншим своїх принципів - безпринципне міщанство.
ГрошіКоли справа про гроші – татко завжди пильнує. Можна навіть не казати про них, а подумати – все одно вчує.
Багатство ТупістьСеред багатих ідіотів повно — як штучних діамантів у ювелірному салоні. Сяяти сяють…
КоханняЛюбовЯкщо і рятувати, то тільки любов. Не ту, яку з дня у день намагаєшся заслужити щоденною, відчайдушною працею душі й тіла.
ЖиттяПсихологіяМудрістьРозумШляхи зрозумілі, як у голові чисто: хоч мільйон їх простели, один обереш упевнено; а розгубленим – біда: метушаться, мордуються – і прямо би податися непогано, і ліворуч би треба, і з протилежного боку чимось таким принадним вабить, не встояти. А ще можна поміж шляхів по узбіччю, чи взагалів не рухатися, а чи назад повернути...
УкраїнаРідний дім- То знак для всіх. Як український прапор майорить - значить, ми вдома і раді гостям.
МотиваціяСумні цитатиНатхненняЦитати відомих жінокДраматичні події у відповідь вимагають дії. Чи протидії. Хочеш вижити, скороти словниковий запас до дієслів: усвідомити, переварити, оцінити, не впасти, зібратися і довбати, довбати, довбати стіну, яка перегородила твоє життя, аж поки не впаде.
Про жінокКоханняВзаємовідносиниПро чоловіківЛюбовА якщо співають «Несе Галя воду, коромисло гнеться. А за нею Йванко, як барвінок в'ється», то Галі краще того Іванка позбутися, бо не може вона сподіватися щирої любові, якщо хлопець спокійно спостерігає, як дівчина з тим коромислом пупа рве.
ЖиттяЩастяНатхненняЛюбовСправи й жертви без любові не мають ціни, бо їх роблять руки, розум, воля, та не серце. Від того в нас так мало радості й натхнення до життя
ДушаМудрістьОсвіта- Отож і біда, що інститут до освіти прирівняли. Освіта - від "світоч". Коли світло в душі оселяється. Коли живеш так, щоби осяяну душу не заплямувати. Вивчення математики, менеджерської справи чи юриспруденції до освіти ніякого стосунку не має. Так, ремесло.
МузикаІсторія ПроблемиВіднайти невідомі старі пісні – не проблема. Проблема – зробити це, відчуваючи себе частиною цих пісень, частиною кургану, людей, які навколо нього живуть
ЕмоціїМені… солодко? Солодко. Тоді чому так гірко?
ЩастяМріяЗимаНовий РікВеснаМорозяка розгулявся — руки й у рукавичках дубіли. Цілував у щоки, нагадував: за тиждень Новий рік! Нове щастя, радість, мрії і сподівання. Загорніть у стару ковдру печалі, викиньте на мороз. Хай застигнуть хоча б до весни, а весна зі своїми рецептами прилетить. Допоможе.
ВзаємовідносиниСерцеШирокі жести — завжди приємні серцю вчинки.
ЩастяХто рахувати звик, тому важко щастя прийняти.
Ненависть ЛюбовСелоУ селі все безпосередньо: якщо люблять, то вже до безтями, якщо ненавидять, то щонайзапекліше, якщо пробачають, то від щирого серця…
ЖиттяПро себеМій світ. І нічого. Звикла. І не хочу нічого змінювати. І всі так живуть. У люди — з необхідності, а то все — у чотирьох стінах.
Сумні цитатиРозумДепресіяМенш ніж за добу складно перетравити приголомшливі одкровення, що перевертають життя з ніг на голову і вимагають, щоб та голова терміново заклала нові основи подальшого життя.
Сумні цитатиПочуття- Він?.. такий, знаєш, як вершина. Ніби і близько, та до нього тягнутися - все життя.
Чорний гумор"Жити без тебе, Анастасіє, - каже, - не можу". А вона йому: "У вас єдиний вихід, Павле... Не живіть!"
Сумні цитатиВзаємовідносиниСерцеВи в люди поїдьте — з розбитим серцем повернетесь.
ПатріотизмПрозріння двох для цілої держави — ніщо.
Сумні цитатиБільЧому свята такі гамірні, а горе таке безмовне?
ЖиттяСумні цитатиВ кожного своя доля. Хоч як не крути, а йдеш однією дорогою. На двіодразу не скочиш.
Про жінокПро чоловіківДумки— То хай чоловік думає, ким йому стати. А дівчині думати — з ким бути.
КоханняСерце— А я тепер дівок трахати не можу! — А любити? — прошепотіла. — Я ж кажу — не можу! Член не піднімається… — А ти серцем спробуй… — Трахати? — Кохати… — А-а-а, знущаєшся…
СекретиЩо знають двоє, то знають усі.
ЧасСумні цитатиСтрахХто завтрашнього дня страшиться - сьогодні не живе.
МріяСенс життяМрія - не чіткий відбиток майбутньої реальності, може дозволити собі що завгодно: виправити незрозумілу паузу, яка виникла в стосунках, надати тій паузі суб'єктивної логіки, не намагаючись зрозуміти позиції, сяяти так потужно, що втому сяйві реальні проблеми, загрози і небезпеки видаються пустопорожніми дрібницями, а втілення мрії - сенсом життя.
Історія Щоразу переконуюсь: історія — це філософія. Філософія нації.
МузикаУкраїнаКозакиПісні у народі народжуються тільки під час славної доби. А українська славна доба — це козацтво. От і пісні народні — через одну про козаків.
СелоСело — не люди. Розглядати село як скупчення людей — величезна помилка. Село — це традиції, це скарбниця нації, це продовження природного способу життя на противагу звихнутій урбанізації. Село повертає розуміння істинних людських цінностей. Радість простого…
ЖиттяНащо нам чужі землі, ми й про свою мало знаємо.
НічНіч – як ворота в безодню.
СмертьСарказмДепресія– Я можу кинутися з вікна вниз, – знайшов вихід. Зрадів. Нащо вішатися? Це так неестетично! Краще – як сокіл! Із неба об землю.
ПолітикаГуморСарказм– Брате, я тепер велика людина… Крупка-молодший розгорнув документ. – Помічник-консультант народного депутата? Я думав, принаймні радник Президента… Тих помічників – як вошей…
СарказмТепер у мене стільки землі… Хоч свою державу оголошуй!