Authors
Categories

Цитати Світлани Поваляєви

Світлана Поваляєва

Світлана Поваляєва

Українська письменниця, журналістка

Поваляєва Світлана Вадимівна народилася 20 березня 1974 року в Києві. Закінчила Інститут журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка. Працювала на телеканалах СТБ та «Новий», у журналі «ПІК» та інтернет-газеті ForUm. Нині працює журналістом програми «Час важливо» на «5 каналі».

Вірші та проза Світлани Поваляєвої публікувалися у збірках, антологіях, літературних часописах. Є авторкою циклу казок для дітей «Вррум-чарівник» та «Вррум в лабетах Правил». Автор книжок «Ексгумація міста», «Замість крові», «Орігамі-блюз», «Сімург», «Камуфляж в помаді», «Небо – кухня мертвих». У 2018 році після виходу семи прозових книжок вийшла перша поетична збірка авторки «Після Криму».

Член журі літературного конкурсу «Міський молодіжний роман» (2006). Претендентка на звання секс-символу української літератури (2008, проводився у рамках Форуму видавців у Львові). Має двох синів – Василя (1996) та Романа (1997). Підтримує легалізацію легких наркотиків і рок-музику. За релігійними переконаннями є буддисткою.

Світлану Поваляєву називають однією з небагатьох сучасних письменниць, які, відповідаючи епосі інформаційного перенасичення, створюють літературу, яку цікаво читати.

Ми зустріли себе - це єдина причина завершення пристрасті, закоханості - тієї космічної хвороби, що жодних пояснень на Землі не має.

Музична скринька осені зіграла сумовито-ніжну мелодію у ясному небі.

Коли ти втратив усе і спорожнів, і холодно тобі, холодно - встань і йди! Ні-на-ві-що! Просто йди, щоби ніколи більше сюди не повернутися. Якщо схибиш - житимеш вічно, себе не тямлячи, - людиною. Встань і йди, коли покинули тебе почуття і всі, кого тримав на них, мов на ланцюжках!

Людині має бути добре тільки так, як ти це собі уявляєш, все, що поза твоєю системою координат, - або є хибним і "сатанинським", або його просто не існує.

Сонце вирішило супроводжувати жінку, куди б та не йшла, бо вона була істотою, здатною увібрати в себе всю Любов Всесвіту.

Зло - безсенсовне, жах - безсюжетний, страх - живий.

Людина - це карнавальне самознищення - веселощі, насильство, сценографія смерті...

Таке враження, ніби ти блякнеш, бліднеш, прозорішаєш, розчиняєшся, мов зображення на погано проявленій чорно-білій фотографії.

Час проноситься, як реактивний літак і його вистачає лише на смерть. Перетворишся на купку брудної, обісцяної цегли, так і не дочекавшись інвестицій у свою неповторність.

А ти все очікуєш на неприйдешні зустрічі з ксерокопійованого минулого особистої історії сподівань, на лотерейну винятковість спілкування...

Тіко не плакай. Затопиш сльозами мізки.

Людям ніколи не набридає читати, бо література - це описування їх самих, документальне підтвердження реальності їхнього існування. Фіксація і бетонізація.

Музика - це математика, вітер, вільна енергія, що тече, душа космосу, прозорий крилатий вогонь чистого сприйняття.

Усі ми маленькі нещасні комп'ютери ввімкнені у перенапружену мережу агресії в голому інформативному полі просто неба...

Віриш, без надії якось спокійніше, легше жити, коли нічого й нікого не чекаєш.

Немає страшнішої помилки, аніж дістатися до своєї мрії впритул та зупинитися /.../ якщо ти дійшов до свого найпотаємнішого бажання і не насмілився його торкнутися: знай, від сьогодні твій час зупинився. Ні, один день змінюватиме інший, сонце сходитиме та заходитиме, і на важливі зустрічі ти запізнюватимешся так, ніби час ще й як біжить. Але десь глибоко в тобі відтепер завжди буде куточок із відсутнім часом, в якому ти вічно стоятимеш і дивитимешся на свою мрію, що просто перед тобою світить вологими очиськами, і вічно чудуватимешся, чому ти не можеш схопити свій скарб у оберемок та дременути з ним геть, коли вже він так близько..

Холодні, сильні й байдужі ніколи не бувають уважними.

З нею приємно говорити ні про що, а це вже щось та й значить.

Взагалі, серед чоловіків я частіше спостерігаю природний дар слухання, попри всю їхню самозакоханість. Жінки перебивають весь час, вони чують лише себе і квапляться висловити все й одразу.

Жмуток кохання розсипається мов обгорілі квіти від найменшого дотику погляду думки.

Подумаєш, рік туди, рік сюди - любов - поза часом або не має часу. Часу взагалі нема. Тільки одні чомусь запізнюються на потяги і літаки, а інші - ні.

Єдине, яке за своє життя він скоїв убивство, - це вбивство Часу.

Для деяких людей час має перманентну властивість зникати і невблаганно поновлюватися.

Проорювання мозкових доріжок...

Обличчя за п'ять років не постаріло, а просто втратило актуальність.

Ламкий і непевний, сторожкий і хворобливий спокій обіймав їх легкими долонями на межі ранку.

Глухий біль, схожий на всеосяжний похмільний сором, тицькався тупими кутами в серце, в мозок, в печінку, стискав нудотно своїми пружними моцаками світле яблуко сонячного сплетіння, навалювався і огортав, і чавив ззовні настирливим почуттям гіперсамотньої безвиході, бо таким болем, як і докорами і душевними муками похмілля, неможливо з кимось поділитися...

Як небезпечно спати з кимось: переплітаються не лише тіла, а й сновидіння, - так, що їх вже не розплутати, - як волосся, думки, дихання і тепло...

Все просто. Просто, і тому жахливо.

Важко живеться не тому, що нема правил. а тому, що існує розклад.

Літо – це казка. Влітку, як у казці й уві сні – все стає можливим.

Обоє живуть з доброякісною пухлиною суїциду, й тому в них обох відсутня межа страху.

Ти хочеш посміхнутись? Клікни на двокрапку і праву дужку. Твій смайлик відповзе у Павутиння...

Є люди, чиє життя подорожує крізь час і простір, а моє - ні. Моє життя лежить у сейфі. Або у шафі. Хтось має його відімкнути й випустити у час і простір.

За шибою ледь розвиднюється - ще не час прокидатися, не хочеться...Не хочеться ані прокидатися, ані знову поринати у сновидіння - хочеться опинитися по той бік декорацій...

Скалічені через позбавлення крил янголи підтримують демографічну рівановагу роду людського..

Перед світанням їй наснилися власні нирки небесно-ртутного кольору зі звивчастими каналами, які сяяли надприродною красою прямо перед очима, і від болю було не те що крикнути - не продихнути, ніби хтось щосили тиснув на них кам'яними пальцями...

Літо повідмикало на прощання всі двері й прочинило шиби - тілом гуляє протяг.

Ця ідилія не могла тривати довго, як взагалі будь-яка ідилія. Неможливо дати всім усе, бо всіх багато, а усього - мало!

А життя - мов під склом - зсипається мокрим снігом за шибкою, іде невідворотно повз...Душа в скляному вакуумі - лише обличчя поналипали зовні, юрмляться, намагаються роздивитися застигляй водограй осінніх квітів у чужій душі. Beyond tomorrow...

Одного разу, доки ще не остаточно прокинулася, я зрозуміла, що в іграх немає правил. У жодній. Всі думають, що є, а їх немає. Тому нам так важко жити...

Все лайно її життя має піти саме по собі, воно спливе колись, просто треба набратись терпіння й перечекати.

Самотність рано чи пізно ошукує навіть найсильніших - змушує їх до спорудження кришталевих в'язниць і дзеркальних покоїв неспокою через чуже життя.

Пильнуйте, кому ви даруєте свої дотики..

Писати романи легко. Читати - борони Боже.

Цитати Світлани Поваляєви за категоріями:

Цитати Світлани Поваляєви про мотиваціюЦитати Світлани Поваляєви про часЦитати Світлани Поваляєви про життяЦитати Світлани Поваляєви про жінокЦитати Світлани Поваляєви про коханняЦитати Світлани Поваляєви про душуЦитати Світлани Поваляєви про сумЦитати Світлани Поваляєви про взаємовідносиниЦитати Світлани Поваляєви про натхненняЦитати Світлани Поваляєви про психологіюЦитати Світлани Поваляєви про мріїЦитати Світлани Поваляєви про пристрастьЦитати Світлани Поваляєви про надіюЦитати Світлани Поваляєви про мистецтвоЦитати Світлани Поваляєви про більЦитати Світлани Поваляєви про страхЦитати Світлани Поваляєви про розлукуЦитати Світлани Поваляєви про людейЦитати Світлани Поваляєви про мудрістьЦитати Світлани Поваляєви про чоловіківЦитати Світлани Поваляєви про книгиЦитати Світлани Поваляєви про почуттяЦитати Світлани Поваляєви про музикуЦитати Світлани Поваляєви про подорожіЦитати Світлани Поваляєви про смертьЦитати Світлани Поваляєви про освітуЦитати Світлани Поваляєви про самотність Цитати Світлани Поваляєви про доброЦитати Світлани Поваляєви про сміхЦитати Світлани Поваляєви про саморозвитокЦитати Світлани Поваляєви про свободуЦитати Світлани Поваляєви про розумЦитати Світлани Поваляєви про емоціїЦитати Світлани Поваляєви про спокійЦитати Світлани Поваляєви про ВсесвітЦитати Світлани Поваляєви про злочинЦитати Світлани Поваляєви про помилкиЦитати Світлани Поваляєви про сонЦитати Світлани Поваляєви про втомуЦитати Світлани Поваляєви про правдуЦитати Світлани Поваляєви про злоЦитати Світлани Поваляєви про терплячістьЦитати Світлани Поваляєви про любовЦитати Світлани Поваляєви про сарказмЦитати Світлани Поваляєви про старістьЦитати Світлани Поваляєви про здоров'яЦитати Світлани Поваляєви про бажанняЦитати Світлани Поваляєви про думкиЦитати Світлани Поваляєви про запізненняЦитати Світлани Поваляєви про правилаЦитати Світлани Поваляєви про ігриЦитати Світлани Поваляєви про літоЦитати Світлани Поваляєви про ангелівЦитати Світлани Поваляєви про депресіюЦитати Світлани Поваляєви про інтернетЦитати Світлани Поваляєви про жахЦитати Світлани Поваляєви простотаЦитати Світлани Поваляєви про спілкуванняЦитати Світлани Поваляєви про сльозиЦитати Світлани Поваляєви про сонцеЦитати Світлани Поваляєви про втратуЦитати Світлани Поваляєви про осінь