Цитати Бернарда Шоу

Бернард Шоу

Бернард Шоу

Джордж Бернард Шоу - ірландський драматург і публіцист

Джордж Бернард Шоу (англ. George Bernard Shaw) (26 липня 1856 — 2 листопада 1950) — ірландський драматург і публіцист, родом з Дубліна, лауреат Нобелівської премії з літератури 1925 року, помер в Ейот-Сент-Лоренс, Англія.

Бернард Шоу народився 26 липня 1856 в Дубліні. Вчився в католицькій і протестантській денних школах Дубліна.

У 1871 р закінчивши школу, він став працювати в компанії, яка торгувала земельними ділянками. Через рік зайняв посаду касира, але через чотири роки, зненавидівши роботу, переїхав до Лондона (1876): де жила мати, після розлучення з батьком. Зайнявся журналістикою і літературою. З 1882 р став цікавитися соціальними проблемами, а 1884 вступив в «Фабіанське суспільство», створене для поширення соціалістичних ідей, якому присвятив 27 років свого життя, виступаючи з лекціями

Бернард Шоу починає писати про театр, публікується в тижневику «Уорлд», «Пелл-Мелл газет», пише музичні рецензії в «Стар», а з 1890 стає штатним музичним критиком в «London World». Через 5 років Шоу стає театральним критиком в лондонському журналі «Сетердей рев’ю». У 1890 р він читає лекцію на засіданні «Фабіанського товариства», яку присвятив творчості Ібсена, а через рік пише критичну статтю «Квінтесенція ібсенізму», яка стала маніфестом нової драми. 1892 написав першу п’єсу «Будинок вдівця». Виходять романи «Нерозумний шлюб», «Любов артиста».

У кінці 90-х років Б. Шоу захоплюється філософією Ф. Ніцше, особливо його вченням про «надлюдину». Драматург визначає «надлюдину» як поєднання атлета з філософом, здорового тіла з гуманістичним духом. Якщо «надлюдина» Ф. Ніцше позбавлена законів моралі й взагалі будьяких обмежень у своєму прагненні «абсолютної свободи й влади», то «надлюдина» Б. Шоу сповнена ідей добра і служіння перетворенню суспільства. Невипадково у цей час з´являється п´єса «Людина і надлюдина», рукопис якої він надіслав Льву Толстому. Видатний російський письменник у своєму щоденнику занотував: «Він надто розумний!», а в листі до Шоу відповів: «Ви не досить серйозні. Не можна жартуючи вести мову про такий предмет як сенс людського життя і про причини його викривлення і того зла, яке наповнює життя людства».

Протягом подальших шести років Бернард Шоу пише 9 повнометражних п’єс і одну одноактну: «Серцеїд» (1893), «Професія місіс Уоррен», «Зброя і людина» (1894), «Кандіда» (1897), «Обранець долі» (1897 ), «Поживемо-Побачимо» (1899). П’єси Шоу в постановці Джона Ведренна і Харлі Гренвілл-Баркера 1904-1907 рр. були настільки популярними, що в ці роки 701 спектакль був поставлений за його творами. Далі були написані «Людина і надлюдина» (1905), «Дон Жуан у пеклі», «Майор Барбара», «Пігмаліон» (1913). Під час Першої світової війни Бернард Шоу активно займається політикою, пише великий нарис «Війна з точки зору здорового глузду», в якому критикує Англію і Німеччину, закликає до переговорів, критикує сліпий патріотизм.

У період між двома світовими війнами Б. Шоу створив цілу низку нових п´єс, серед яких найбільш визначні «Дім, де розбиваються серця», «Свята Жанна», «Візок з яблуками», «На мілині» тощо. Письменник заглиблюється в проблеми людського світогляду, розвитку інтелекту, духовної культури. Його цікавлять шляхи морального удосконалення людства, досягнення істини, самоусвідомлення себе у світі. 1925 року Бернарду Шоу було присуджено Нобелівську премію.

1925 року Бернарду Шоу було присуджено Нобелівську премію. Останні роки видатний драматург прожив у маєтку Ейот Сент-Лоуренс. Помер він 2 листопада 1950 року.

Після його смерті Т. Манн сказав: «Він зробив все, що міг, щоб зменшити розрив між істиною і дійсністю, щоб допомогти людям піднятися на новий ступінь суспільної зрілості. Він викривав людські вади, але ніколи не сміявся над людьми. Він був другом людей, і таким, я гадаю, він залишиться в серці й пам´яті людства».

І в дружбі, і в любові рано чи пізно настає термін зведення рахунків.
У вас ніколи не буде другого шансу справити перше враження.
Завжди краще зберігається в таємниці те, про що всі здогадуються.
У житті дві трагедії. Перша — не добитися виконання свого найзаповітнішого бажання. Друга — добитися.
Адже я лише всього і хочу, щоб все завжди було по-моєму.
Є великі Люди серед маленьких людей і є великі Люди серед великих людей.
Найважче відповідати на Питання, яке очевидне.
Виховання чоловіка чи жінки перевіряється тим, як вони поводять себе під час сварки.
Втомлюєшся чекати. Але наскільки гірше було б, якщо б чекати стало нічого.
Нестача грошей — корінь будь-якого зла.
Свобода означає відповідальність. Ось чому більшість людей боїться її.
Таємниця наших нещасть у тому, що ми маємо надто багато вільного часу, щоб роздумувати, щасливі ми чи ні.
Той факт, що віруючий щасливіший за скептика практично нічим не відрізняється від того факту, що захмелілий чоловік щасливіший від тверезого.
Ніколи не пізно піти з натовпу. Йди за своєю мрією, рухайся до своєї мети.
Краса не може зробити беззмістовну музику цікавою.
До небездоганного мистецтва я безжальний.
Видатний митець має удосконалюватись доти, доки йому у цьому не заважатиме старість.
Великий той композитор, який завдяки рідкісному співпадінню є одночасно, і видатним музикантом, і видатним поетом.
Тільки дурень може святкувати роки наближення смерті.
Люди ніколи не дорослішають. Вони просто вчаться поводитися на людях.
Якщо людина вирішила вбити тигра, це зветься спортом; а якщо тигр вирішив вбити людину, це зветься кровожерливістю.
Борги схожі на всяку іншу пастку: потрапити в них вельми легко, але вибратися досить важко
Шлюб – це союз між чоловіком, який не може спати при закритому вікні, і жінкою, яка не може спати при відкритому вікні.
2 відсотки людей — думає, 3 відсотка — думає, що вони думають, а 95 відсотків людей краще помруть, ніж будуть думати.
Багаті люди, у яких відсутні переконання, небезпечніші в сучасному суспільстві, ніж бідні жінки, у яких відсутня мораль.
Розумна людина пристосовується до світу; нерозумна – намагається пристосувати світ до себе. Тому прогрес завжди залежить від нерозумних.
Природа не терпить порожнечі: там, де люди не знають правди, вони заповнюють прогалини домислом.
Людина, яка ні в що не вірить, всього боїться.
Репутація – це маска, яку людині доводиться носити точно так само, як штани або піджак.
Звання та титули придумані для тих, чиї заслуги перед країною безперечні, але народові цієї країни невідомі.
Здоровий глузд і працьовитість компенсують в вас брак таланту, тоді як ви можете бути геніальним з геніальних, проте по дурості занапастите своє життя.
Демократія – це повітряна куля, яка висить у вас над головами і змушує вас дивитись догори, поки інші люди нишпорять у вас по кишенях.
Почуття об’єктивного сприйняття реальності люди, які ним не володіють, часто називають цинізмом.
Алкоголь – це анестезія, що дозволяє перенести операцію під назвою «життя».
Легше жити з пристрасною жінкою, ніж з нудною. Правда їх іноді душать, але рідко кидають.
Немає такої жінки, якій вдалося б сказати до побачення менше ніж у тридцяти словах.
Жінки якось відразу вгадують, з ким ми готові їм зрадити. Іноді навіть до того, як це прийде нам в голову.
Танець – це вертикальне вираження горизонтального бажання.
Постарайтеся отримати те, що любите, інакше доведеться полюбити те, що отримали.
Навчився говорити – значить виріс, навчився мовчати – значить порозумнішав.
Життя полягає не в тому, щоб знайти себе. Життя полягає в тому, що створити себе.
Єдиний, хто поступав розумно, був мій кравець. Він знімав з мене мірку заново кожен раз, коли бачив мене, в той час як всі інші підходили до мене зі старими мірками, очікуючи, що я їм буду відповідати.
Тепер, коли ми навчилися літати по повітрю, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди.
Людина – як цегла: обпалюючись, твердне.
Моя слава зростала з кожною моєю невдачею.
Якщо у вас є яблуко і у мене є яблуко, і ми обмінюємося цими яблуками, то у вас і у мене залишається по одному яблуку. А якщо у вас є ідея і у мене є ідея, і ми обмінюємося ними, то у кожного з нас буде по дві ідеї.
Єдиний урок, який можна зробити з історії, полягає в тому, що люди не витягують з історії ніяких уроків.
Старіти – нудно, але це єдиний спосіб жити довго.
Той, хто вміє – робить, хто не вміє – вчить інших.
Якщо коли-небудь, ганяючись за щастям, ви знайдете його, то, подібно старій, що шукала свої окуляри, виявите, що щастя було весь час у вас на носі.
Злодій – не той, хто краде, а той, кого спіймали.
Ненависть – помста боягуза за випробуваний їм страх.
Мучеництво – єдиний спосіб прославитися, не маючи ніяких здібностей.
Люди, які вміють веселитися, не мають грошей, а люди, які мають гроші, не вміють веселитися.
Іноді треба розсмішити людей, щоб відвернути їх від наміру вас повісити.
Щирим бути не небезпечно, тим більше якщо ви вдобавок дурні.
Вміти виносити самотність і отримувати від неї задоволення – великий дар.
Ідеальний чоловік – це чоловік, який вважає, що у нього ідеальна дружина.
Читаючи біографію, пам`ятайте, що правда ніколи не годиться до опублікування.
Непристойність можна відшукати в будь-якій книзі, за винятком телефонної.
Ми не маємо права споживати щастя, не роблячи його.
Найбільший гріх по відношенню до ближнього – не ненависть, а байдужість; ось істинно вершина нелюдськості.
Якщо ви починаєте з самопожертви заради тих, кого любите, то закінчите ненавистю до тих, кому принесли себе в жертву.
Якщо мій сусід б`є свою дружину щодня, а я – ніколи, то за статистикою ми обидва б`ємо свою дружину через день.
Найбільше люди цікавляться тим, що їх абсолютно не стосується.
Любіть чоловіків. Їм дуже потрібна ваша любов. Навіть якщо вони в цьому ніколи не зізнаються. За кожним великим чоловіком завжди є жінка, яка в нього вірила. І любила по-справжньому.
Секрет успіху – в тому, щоб викликати обурення у якомога більшої кількості людей
Мій спосіб жартувати – це говорити правду. На світі немає нічого смішнішого.
Газета – це друкований орган, що не бачить різниці між падінням з велосипеда і крахом цивілізації.
Революції ніколи не полегшували тягар тиранії; вони лише перекладали цей тягар з одного плеча на інше.
Світ складається з нероб, які хочуть мати гроші, не працюючи, і придурків, які готові працювати, не багатіючи.
Найважливіше – це навести порядок у себе в душі.