Цитати та вислови Богдана Ступки
Богдан Ступка
Український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії, Народний артист УРСР
Богдан Сильвестрович Ступка — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель», за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011).
Народився 27 серпня 1941 року в смт. Куликів (тепер Жовківський район на Львівщині), яке на той час перебувало під німецькою окупацією і входило до складу дистрикту Галичина Генерал-губернаторства. До сцени його привчили родичі: батько співав у хорі Львівського оперного театру, мамин старший брат був там же солістом, а тітка — головним концертмейстером.
У 1948 році сім'я переїхала до Львова. Богдан ріс в артистичному середовищі, його батько співав у хорі Львівського театру опери та балету, тому хлопчик з дитинства крутився за лаштунками, бачив і чув всіх видатних співаків. А в 14 років дебютував на сцені в п'єсі «Дні Турбіних» — брав участь в масовці, куди Богдана прилаштував батько.У 1961 році Ступка закінчив драматичну студію при Львівському театрі ім. М.К. Заньковецької, потім навчався на філологічному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка (1963-1965) і закінчив театрознавчий факультет Київського театрального інституту ім. І.К. Карпенка-Карого за фахом «театрознавство» (1984).
В 1961-1978 роках - актор Львівського українського театру драми ім. М.К. Заньковецької. З 1978 року - артист Київського академічного українського драматичного театру ім. Івана Франка. На сценах цих театрів ім зіграно безліч яскравих ролей в спектаклях: «Украдене щастя» І.Франка, «Дядя Ваня» А.Чехова, «Король Лір» і «Річард III» Шекспіра, «Майстер і Маргарита» М.Булгакова, «Тев'є -Тевель»Г.Горіна,«Кар'єра Артура Уї, Сни за Кобзарем»Т.Шевченка,«Цар Едіп»Софокла,«Істерія»Т.Джонсона,«Над блакитним Дунаєм»І. Річарда, «Прапороносці» О.Гончара та багатьох інших. Всього на театральній сцені Ступка зіграв більше 50 ролей. Під час виконання ролі Майстра в спектаклях «Майстер і Маргарита» з актором завжди траплялись містичні речі – то прожектор впаде, то ліжко зламається. Через те, а також через застереження матері Ступка пізніше відмовився грати цього персонажа.
З 1970 року, паралельно з роботою в театрі, актор також знімався в кіно. Його дебютом в кінематографі і дійсно зоряною роллю стала робота в знаменитій картині «Білий птах з чорною ознакою». У наступні роки він активно знімався, серед його ролей найбільш відомі — у фільмах: «Камінний господар» (1971), «Хвилі Чорного моря» (1975), «Солдати свободи» (1977), «Мужність» (1981), «Украдене щастя»(1984),«Діти сонця»(1985),«До розслідування приступити»(1987),«Микола Вавілов»(1990),«Із житія Остапа Вишні»(1991),«Сірі вовки»(1993),« Вогнем і мечем»(1999) та інших.
У переліку ролей Б.Ступки багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), а також Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Олександр Керенський («Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні»). У 2007 році виконав головну роль у неоднозначно сприйнятому фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба»
Був одружений на Ларисі Степанівні Ступці, яка була відомою балериною.Їхній син — Остап (1967 р.н.) — вже сам склався актор театру ім. Івана Франка та популярний телеведучий.
Протягом 1999—2001 років був міністром культури і мистецтв України.
2001 року після смерті Сергія Данченка Богдан Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Його син Остап грав провідні ролі в театрі під керівництвом батька.
22 липня 2012 року після важкої тривалої хвороби Богдан Сильвестрович Ступка помер у київській лікарні, був похований на Байковому кладовищі Києва.
Цитати Богдана Ступки за категоріями:
КрасаКоханняДушаПочуттяНе закохуйся в обличчя,не закохуйся в вбрання,
А закохуйся в ту душу, що потрiбна для життя!
Бо краса — це сон зрадливий, раз присниться та й нема.
А душа — це все на свiтi, що потрiбно для життя…
Про дітейСім'яВихованістьЦе така радість в житті, коли є діти, внуки. Їх треба виховувати обов’язково. І за сином ходили, і за внуками ходимо. Бо якщо не виховаєш, вулиця зіпсує зовсім.
ВзаємовідносиниШлюбСім'яЄ діти і внуки, є повага одне до одного. І так собі вечорами, знаєте як буває? Ми дуже любимо оперу і балет. Я виріс в оперному театрі, батьки мої співали і вся родина співала. А дружина – балерина. І ми собі так сидимо, обговорюємо різних тенорів і меццо-сопрано, і кажемо, що ми, може, й недаремно прожили ці 44 роки і не розбіглися. Хоча на початку життя ми і заяву подавали на розлучення. Але, слава Богу, вистачило розуму. Знаєте, ще раз одружуватися – це все одно, що погоріти. Це як війна. Для мене, наприклад. Це до когось треба пристосовуватись і так далі.
ПолітикаРобота«І добре було б, щоб Верховна Рада прийняла закон, що іноземці не мають права працювати, бо забирають кусок хліба в українських акторів. Я колись з Остапом їхав в Америку грати спектакль “Записки божевільного”. Да? Гоголь. Поставив Василь Сєчін. І такий поет Богдан Бойчук. Ну а там імміграційна служба і т.д., і профспілки акторські повинні були дати дозвіл на працю в Сполучених Штатах Америки на двох акторів, тому що вони забирають кусок хліба в двох американських акторів. Дозвіл! Це тяглося місяцями, щоб профспілки акторські дали дозвіл».
Про себеЯ взагалі-то конфліктний чоловік. Був. У молодості.
ПолітикаУ нас дуже важко бути міністром. Тому що заведено у нас так: якщо ти артист - ти хороший, а якщо став міністром - ти вже поганий. Причому відразу, на наступний день.
ВзаємовідносиниПро чоловіківСтарістьРаніше я був у жінок не дуже популярним. А зараз на старості років раптом почав подобатися - і молодим, і середнім, і бабусям. Сьогодні в Києві рано вранці йду по театру, а назустріч мені йде наша працівниця і каже: «Ой, яке ж диво, що перший чоловік, якого я сьогодні зустріла, - це ви». А я чого? Я далі пішов.
МотиваціяЖиттяГордість Мені завжди говорили: «Не хвалися, що ти це зробив. Ти — просто провідник ідей, які дали тобі батьки і Господь Бог. Якщо у тебе є здібності, ти не маєш це закопати. І ніколи не будь гордим».
МистецтвоСумніви Якщо повіриш в те, що кожен твій крок на сцені — велике мистецтво, то це вже катастрофа! Тільки сумнів дає прогрес.
Мода Про чоловіківОдягЧоловіки дуже люблять перевдягатися, більше, ніж жінки. Візьміть історію костюма, і ви побачите, чого для себе тільки чоловіки не придумували! Чоловіки як півні, тільки б перед жінками крутитися.
ЖиттяСмертьСтарістьВікСенс життяРадію сонцю, дощу, так, так ... А ось життю? Життя, воно до заходу рухається ... Нецікаво. Що за радість — наближатися до смерті й піти в інший світ?! Все вдалося: народження, дитинство, юність, зрілість, а от старість не вдалася. Хвороби, зморшки з'являються, сили вже не ті. Яка радість?
СлабкістьПро себеЯ – людина без слабкостей. Курити кинув, поїсти ніколи особливо не любив, п’ю помірно. Одним словом, сала не люблю, горілку не вживаю. Нудно навіть.
Про себеЯ міг стати хіміком, астрономом. Була у мене така сторінка в біографії: я працював у Львівському університеті лаборантом-обчислювачем по змінним зіркам, і один старий професор говорив мені: я з тебе, Богданчику, зроблю астронома.
МріяМистецтвоУкраїнаМрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в усьому світі. Мрії повинні здійснюватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому.
МистецтвоУкраїнаУкраїнський глядач – найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є кращою нагородою для акторів і меценатів. Ми – громадяни однієї країни, і обов’язок кожного – зберегти її культурне багатство.
ДушаСтарістьВікГосподу Богу все добре вдалося — і народження людини, і юність, і зрілість. А ось старість — ні. Ідеш по вулиці, а ноги підкошуються. І думаєш: ще недавно бігав, куди все поділося? Адже в людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою.
МистецтвоКіноЯ стільки накричався за ці 50 років, навіть більше. Так накричався, що не хочеться. Але тепер, зараз я місяці три не був на сцені, починаю з дружиною розмовляти і раптом вона мені каже: “Ти чого так голосно розмовляєш? Та я ж біля тебе стою, сиджу. Я тебе чую. Ну чого ти так голосно? По-моєму, пора тобі вже на сцену”. І це правда. І хочеться, і колеться, і розчаровуєшся, і знову зачаровуєшся…
ЖиттяРоботаПро себеЯ, як і Франко, трудоголік. В юності я мріяв бути рантьє, а все життя працюю. Жах якийсь. Потрапляю на роботу — і не можу додому відлучитися навіть пообідати. Затягує. Цілий день тут сидиш. Міркуєш, розмовляєш з людьми, аналізуєш.
ДружбаСамотністьШлюбЯ зрідка спілкуюся з кимось. Зараз зрідка. В мене найбільший друг — це моя дружина.
МотиваціяРоботаРоби справу чесно, з душею – і твоє до тебе прийде. Це не означає, що завтра з’являться золоті гори.. Молоді треба все сьогодні і цю хвилину. Споживати і не замислюватися ні про що. Нічого хорошого в цьому немає … А ти ще щось хочеш, тобі багато цікаво.
ЖиттяМистецтвоОсвітаЯ вчу молодих людей, як себе морально поводити в житті. Я не вчу їх грати, тому що цього навчити неможливо. Я вчу, як їм бути, працювати, зрештою, жити.
ЖиттяСтрахВійнаКіноЯ не люблю війну, тому що з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Можливо, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися — це не ти, це завжди хтось інший.