Тепер я зрозуміла, чому люди читають книги, розчиняючись в чужому житті: часом я читала якийсь дядок і раптом різко розпрямлялась, як підкинута, адже це було то саме, що я сама недавно пережила, та так і не проговорила. Мені хотілося якось проникнути на сторінку і сказати цього персонажу, що я його розумію, що він не самотній, це нормально, людина має право переживати саме такі почуття.
Якщо людина тобі зробила ЗЛО - ти дай їй цукерку, вона тобі ЗЛО - ти їй цукерку ... І так до тих пір, поки у цієї тварини не розвинеться цукровий діабет.
— Український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор, лідер гурту «Скрябін», Герой України (посмертно), заслужений артист Автономної Республіки Крим
Критика то ужасна штука. Критику можна слухати лише від тих людей, що досягли вищого рівня аніж ти. Люди, які не досяли навіть твого рівня, вони тобі завидують, а не критикують. То є нормальна природня реакція людини.
В даний час люди готові облити брудом абсолютно все. Це звичка не з кращих. Звичайно, кожен має право мати свою думку, але, якщо вірити пресі, 50% сучасних жінок - повії і 50% - сірі миші.
…чому канадський прем'єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах по замерзлій річці через всю Оттаву, а у нас людей розкидають мало не в кювети, коли їде якесь цабе.
Коли я говорю про краще суспільство, я маю на увазі суспільство, яке розуміє цілісність кожної людини, поважає навіть маленьку дитини і не нав’язує їй свої істини. Але, здається, таке суспільство ще дуже, дуже далеко, оскільки всі виношують свої корисливі інтереси і не можуть припинити свої ігри; вони використовують людей і експлуатують їх.
— Французький романіст, філософ, публіцист, один із лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму, лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року
Є люди, чиє життя подорожує крізь час і простір, а моє - ні. Моє життя лежить у сейфі. Або у шафі. Хтось має його відімкнути й випустити у час і простір.
— Український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор, лідер гурту «Скрябін», Герой України (посмертно), заслужений артист Автономної Республіки Крим
У людей сідають батарейки просто на просто. Вони не розуміють просто, що робиться, якщо чесно. От ті, з якими я по крайній мірі спілкуюсь, чоловік 50-60, які постійно на війні. Хтось більше, хтось менше. Вони кажуть, у нас сідають батарейки.
Але навіть не прагнучи до зла і не намагаючись зробити когось нещасним, можна припуститися помилки і нанести душевну рану. Варто лише проявити легковажність, брак уваги до почуттів інших людей, безхарактерність.
Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
Насправді людина по-справжньому щаслива лише тоді, коли вона менше всього звертає увагу на час і коли її не підганяє страх. І все-таки, навіть якщо тебе підганяє страх, можна сміятися. А що ще залишається робити?
Діти так швидко ростуть, що не встигнеш озирнутися, як стоїш поруч не з малюком, а з дорослою людиною. Це надає вам зайвих років сто. Я не хочу так виглядати.
Зріла людина – та, яка знайшла себе, яка визначила, що для неї правильне і що неправильне, добре і погано. Вона зробила це сама, тому у неї є величезна перевага перед тими, хто не має своєї думки.
Люди зовсім не жорстокі, по крайній мірі, більшість, вони тільки дуже бережуть себе, і, поки щось не зачепить їх особисто, вони і втручатися не стануть.
— Український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор, лідер гурту «Скрябін», Герой України (посмертно), заслужений артист Автономної Республіки Крим
Людське життя тягнеться надто довго для одного кохання. Просто занадто довго. Любов чудесна. Але комусь з двох завжди стає нудно. А інший залишається ні з чим. Застигне і чогось чекає… Чекає, як божевільний…
Коли ти знаменитий, багато що стає неправильним ... буває так, що я просто трахаюсь, особливо не приділяючи цьому емоцій, а на мене дивляться так, як ніби я створив диво...
Дитячі образи найсильніші і пам'ятаються довше, ніж інші, тому що діти ображаються серцем, а дорослі – розумом. Розум має здатність перемогти образу, а серце – ні, в ньому залишаються шрами, які не розправиш, як складки тканини.
Старість може наступити і в 20 років. Про неї я не задумуюсь. Турбуюсь лише про про спокійну фізичну старість. Намагаюсь укріплювати тіло, щоб міг сам себе обслуговувати – випити чаю, піти погуляти. Усе красиво, коли вчасно.
Люди обтяжені книгами і словами, які не є їх досвідом. А поки щось не стане твоїм досвідом... не обманюй себе. Володіння знаннями може бути дуже оманливим. І саме релігії відповідальні за те, що люди стають обізнаними. Вони повинні допомагати людям ставати безневинними, вони повинні допомагати їм ставати незнаючими, вони повинні допомагати їм запитувати, шукати і досліджувати. А замість цього підносять тобі все на долоні, дають всі відповіді, які тобі необхідно знайти. І ти навіть не усвідомлюєш, що втрачаєш, коли отримуєш ці подарунки. А втрачаєш ти все. Ти живеш запозиченим життям, адже тобі кажуть, як ти повинен жити. Тобі кажуть, як організовувати своє життя. Тобі кажуть, як контролювати свою поведінку, свою природу, і ти сліпо дотримуєшся цього, не розуміючи простого принципа: Гуатама Будда може народитися тільки один раз. За двадцять п'ять століть мільйони людей намагалися стати Гуатама Буддою і жодному з них це не вдалося.
Людина - релігійна тварина; єдина тварина, яка любить ближнього свого, як самого себе, і перерізає йому глотку, якщо розходиться з ним у богословських питаннях.
Листя, як і люди, ще не готові здатися. Вони міцно тримаються за минуле, і нехай не в їх силах залишитися зеленими, клянусь, вони до останнього борються за місце, яке так довго було для них домівкою.
— Український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор, лідер гурту «Скрябін», Герой України (посмертно), заслужений артист Автономної Республіки Крим
Усі ці вишиванки на машинах, жовто-блакитні паркани, пофарбовані по іржі... Ці люди дотримуються якоїсь своєрідної естетики. Бо якщо ти робиш надовго – то малюй під лінійку, очисти від іржі... Я б не хотів, щоб в моїй країні були такі паркани або зупинки, на яких "Слава Україні" косо-криво написано. Ось така й країна, у принципі, як ті написи.