Цитати про героїзм, фрази про героїчні вчинки

Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.

Краще вмерти — загинути героєм, ніж жити рабом.

Хоробрість — ціна, яку життя стягує для того, щоб надати світ.

Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовість допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою.

Ми усі — вояки УПА і всі підпільники зокрема, і я — свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але, запевняю вас, — ми не будемо боятися вмирати, бо, вмираючи, будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. Це наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити.

Ми не можемо всі бути героями, тому що хтось повинен сидіти на узбіччі і плескати, коли вони проходять.

Не ридать, а здобувать!

Ні один зі всіх президентів України і ні один з депутатів, які просиджували штани і крали в нас бабки, ніхто не зробив нічого, ні грама, щоб тої війни не було… Парадокс в тому, що ніхто не хотів лишитись героєм в Україні. Запиши своє ім’я в історію, щоб твоїм внукам казали: «Боже, який в тебе був дід-прадід!» Зроби хоть щось! — Ніхто ніфіга. Руїна. Українці завжди вміють вибрати якогось такого, щоб спочатку з вазеліном, а потім вже й без вазеліна. Ми вибираєм такого, щоб «пожестче». Садо-мазохізм такий в генах.

По-справжньому хоробрим людям немає чого битися на дуелі, але це постійно роблять багато боягузів, щоб запевнити себе у власній хоробрості.

Потрібно стиснути зуби і бути жорстоким - тоді переможеш.

Справжній герой той, хто встає, навіть коли не може.

Є великі Люди серед маленьких людей і є великі Люди серед великих людей.

Неможливо увесь час бути героєм, але завжди можна залишатися людиною.

Лише сильним дано право на безсмертя.

Я воїн і помру на фронті.

Захист Батьківщини треба було почати з граблями в руках.

Ідеї українського націоналізму й героїчні подвиги революційної боротьби розбуджують глибоко приспані, сковані большевицькими дибами енергію і найвищі вартості козацьких нащадків.

Звання та титули придумані для тих, чиї заслуги перед країною безперечні, але народові цієї країни невідомі.

Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.

Без власної держави, без визволення, отже і без визвольної боротьби, Україна не може мати ані свободи, ані добробуту, ані якої-небудь тіні демократії.

У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії.

Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.

Йдучи далі непохитно випробуваним шляхом, ОУН та цілий визвольний фронт українського народу мають дані дійти до великої мети, до визволення України.

Кожна тотальна боротьба, а зокрема революційно-визвольна, вимагає єдиного керівництва.

ОУН цінить вартість життя своїх членів, дуже цінить; але – наша ідея в нашому понятті є така велична, що коли йде про її реалізацію, то не одиниці, не сотні, а мільйони жертв треба посвятити, щоб її таки зреалізувати.