Цитати про сум, статуси про печаль

Найгірша самотність - це коли людині незатишно з самим собою.

Драматичні події у відповідь вимагають дії. Чи протидії. Хочеш вижити, скороти словниковий запас до дієслів: усвідомити, переварити, оцінити, не впасти, зібратися і довбати, довбати, довбати стіну, яка перегородила твоє життя, аж поки не впаде.

А дівочому серцю що і молоденька краса, що і козацька слава, коли до неї козак не горнеться?

Зажурилась Україна — така її доля!

Гетсбі вірив в зелений вогник, світло неймовірного майбутнього щастя, яке відсувається з кожним роком. Нехай воно вислизнуло сьогодні, не біда - завтра ми побіжимо ще швидше, ще далі станемо протягувати руки ... І в один прекрасний ранок... Так ми і намагаємося плисти вперед, борючись з течією, а воно все зносить і зносить наші суденця назад в минуле.

Коли я пішла в школу, я думала, що учні шостого класу - люди досвідчені і пожили, хоча їм всього дванадцять. Коли мені виповнилося дванадцять, я думала, що ті, хто на шість років старше, кому вісімнадцять, повинні вже знати ВСЕ. Коли мені виповнилося вісімнадцять, я думала, що стану по-справжньому дорослою, коли закінчу коледж. У двадцять п'ять я коледжу так і не закінчила, залишалася неосвідченою і мала семирічну доньку. Тоді я думала, що вже в тридцять у мене буде хоч якесь розуміння того, що взагалі відбувається. Нічого подібного.

Жмуток кохання розсипається мов обгорілі квіти від найменшого дотику погляду думки.

Думки тягнуться до початку життя - значить, життя добігає кінця.

Іноді люди занадто багато думають, а треба просто жити.

До того, хто не бажає слухати, докричатися неможливо.

Самотність - прекрасна річ; але ж необхідно, щоб хтось вам сказав, що самотність - прекрасна річ.

Вираз "закоханий по вуха" настільки побитий, оманливий і невизначений, що майже нічого не означає. Його однаково часто вживають, описуючи почуття, що виникло в результаті півгодинного знайомства, та істинно глибоку прихильність.

Іноді варто перестати робити те, що ви любите, щоб змогли робити те, що необхідно.

Щастя – найчудовіша річ на світі, і для тих, хто вміє бути щасливим, воно може бути таким же глибоким, як печаль.

Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?

Вільний лише той, хто втратив все, заради чого варто жити.

Що гірше? Бути ревнивою й божевільною чи, щоб об тебе витирали ноги? Я краще буду божевільною..

Багато людей приходять у ваше життя і йдуть, але тільки справжні друзі залишають сліди в вашому серці.

У житті завжди є нерівність. Деякі чоловіки загинули у війні, а деякі поранені, а деякі ніколи не залишають країну. Життя несправедливе.

Всі ми створюємо світ безпосередньо для нас. Ми живемо в його межах, чи є це нашим притулком, нашою творчою зоною, професійною, сексуальнюї, та що завгодно, ми живемо в нашому власному світі. Однак це те, з чого іноді хочеться втекти.

Співчуття до себе - річ заборонена і не слід обтяжувати інших своїми турботами.

Фермери добрі до корів і свиней, але потім їх все одно вбивають. Вони навіть більш лицемірні, ніж мисливці. Мисливці хоча б не обдаровують тварин ласкою ... Мені не подобається, що люди забивають тварин, але я також не люблю, коли вбивають людей, що, мабуть, дуже популярно в світі.

Без болю не було б страждань, а без них ми б не вивчили свої уроки і не зрозуміли б помилки. Тому біль і страждання – це ключі до всіх вікон, без цього немає іншої можливості зрозуміти світ.

Втративши його, я втратила все.

Якщо ти ненавидиш – значить тебе перемогли.

Біль – сигнал тіла, що неправильно живеш.

Зайва квапливість, точно так само як і повільність, веде до сумного кінця.

Втомлюєшся чекати. Але наскільки гірше було б, якщо б чекати стало нічого.

До всіх перинатальних хвороб державності ще й така халепа – виросли покоління, яким усе пофіґ.

У кожному добрі є зло; і в кожному злі є добро.

Неважливо, що трапилося, неважливо, наскільки все погано, - у неї є вибір. Не всім так щастить.

Усі закони створені людьми похилого віку і чоловіками. Молоді і жінки хочуть виключень, люди похилого віку - правил.

Людина самотня, коли любить, і самотня, коли вмирає; нікому немає діла до людини, повністю зануреної у власні переживання.

Ми гребли з усіх сил під мудрим керівництвом нашого батька. Було нам жарко од труда і весело. Батько сидів з веслом на кормі — веселий і дужий. Він почував себе спасителем потопаючих, героєм-мореплавателем, Васко да Гамою. І хоч життя послало йому калюжу замість океану, душа в нього була океанська. І саме тому, що душі в нього вистачило б на цілий океан, Васко да Гама часом не витримував цієї диспропорції й топив свої кораблі в шинку.

Бути несхожими на інших... це гріх, який не прощає жодне суспільство. Посмій бути несхожим на інших - і тебе зрадять анафемі!

Завжди є привід для вбивства людини.

Люди, у яких є своє горе, вміють втішати інших.

Менш ніж за добу складно перетравити приголомшливі одкровення, що перевертають життя з ніг на голову і вимагають, щоб та голова терміново заклала нові основи подальшого життя.

Коли взявсь брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака!

Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають.

Важливо бути людині другом, поки вона жива, а не тоді, коли вона вже померла. Мертвому це все ні до чого.

Все життя будеш розплачуватися за єдину помилку.

Єдине, яке за своє життя він скоїв убивство, - це вбивство Часу.

Щоб отримати визнання - треба, навіть необхідно, померти.

Тягуча павутина зйомних квартир, і дві душі пробиті сотнями дір, так страшно, коли не знаєш, що завтра… Тепер я оглядаю знаки, часи, і знаю ціну світлої полоси — не варто шукати винних крім себе…

Ви будете разом і в радості, і в горі, поки ... брак любові не розлучить вас.

Рівність - це право, але ніяка сила на землі не зробить його фактом.

Якщо жінка приховує захоплення від свого обранця, вона ризикує не зберегти його за собою. І тоді слабкою втіхою для неї буде усвідомлення, що світ залишився в такому ж невіданні.

Провести все своє життя в страху, так і не здійснивши жодної мрії, - ось що жорстоко. Працювати в поті чола за гроші і думати, що вони дозволять купити речі, які зроблять вас щасливими, - ось що страшно.

Ми всі зламані. І саме в місцях надламів ми часто найсильніші.

Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.

Тільки нещасний знає, що таке щастя. Щасливець відчуває радість життя не більше, ніж манекен: він лише демонструє цю радість, але вона йому не дана. Світло не світить, коли світло. Воно світить у темряві.

Ми боїмося занадто сильно піклуватися, тому що боїмося, що іншій людині всерівно.

Всі люди вміють літати, але, як це не сумно, тільки в одному напрямку.

Найчастіше найскладніші рішення в нашому житті є найбільш правильними.

Гарне виховання має і свої мінуси, особливо коли йдеться про кар'єру в театральному світі.

Краще страждати від роздвоєння особистості, ніж не бути особистістю взагалі.

Я ніколи не думала, що у мене будуть діти. Я ніколи не думала, що буду любити. Я ніколи не думала, що зустріну свою людину. Коли ти виходиш з розбитого будинку, ти сприймаєш деякі речі як казкові, тому не шукаєш їх.

Вважають, що очі – це дзеркало душі, то чому ж не визнати, що губи – це провідник серця?

Якщо тобі не судилося збирати повні зали, ти їх не збиратимеш.

Єретик — не той, хто горить на вогнищі, а той, хто запалює багаття.

Нестача грошей — корінь будь-якого зла.

…не в тому жах, що тепер жити важко, а в тому, що образливо.

Якщо ти любиш двох людей одночасно, вибери другого. Якби ти любив першого, то чи не закохався б у другого.

У дитинстві мрієш швидше вирости, а пізніше шкодуєш, що не можеш знову стати дитиною.

Більшість людей працюють велику частину часу, щоб жити, і незначний вільний час, що залишається у них, настільки тривожить їх, що вони усіма способами намагаються позбавитися від нього

Люди всі однакові — беруть, що можуть, а дають якнайменше.

Кладовище — це дзеркало людських взаємин.

Не хотів він, щоб Скарлетт чула, як будуть забивати труну. І тут він має рацію. Запам'ятай, Скарлетт: поки ти цього не чуєш, людина здається тобі живою. А ось як почуєш... Так, це найстрашніший звук на світі - звук кінця.

Великі питання життя - як жити серед людей.

Якщо підібрати здихаючого з голоду пса і нагодувати його досхочу, він не вкусить вас. У цьому принципова різниця між собакою і людиною.

- Він?.. такий, знаєш, як вершина. Ніби і близько, та до нього тягнутися - все життя.

Дожились вражі сини до порожніх кишень, то й заводять між народом трусу, щоб під каламутний час людським добром наживатись.

Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать – і мовчать.

Сімейні сварки - це гіркі речі. Вони не відповідають жодним правилам. Вони не схожі на біль або рани; вони більше нагадують розколи шкіри, які не заживуть, оскільки бракує матеріалу.