Цитати про сім'ю

Сім'я має стати для людини найбезпечнішим місцем у світі, вільним від тривог.

Понищиш, кинеш у небуття батьківське, то й власне твоє життя безцільно впаде, заглухне в тебе ж біля ніг… Каліка той, хто не здатен предківщиною дорожити. Людині дано пам'ять, що сягає у віки, тому вона й людина…

У мене велика родина, і ніхто ніколи не ставився до мене як до дитини. Вони завжди ставилися до мене як до дорослої людини, як до рівної.

Це така радість в житті, коли є діти, внуки. Їх треба виховувати обов’язково. І за сином ходили, і за внуками ходимо. Бо якщо не виховаєш, вулиця зіпсує зовсім.

Від єдиних дітей чекають дуже багато. Поки переробиш все, що від тебе чекають, встигнеш померти.

Пригадую: основна риса характеру нашої сім’ї — насміхались над усім і в першу чергу один над одним і над самим собою. Ми любили сміятись, дражнити одне одного, сміялись у добрі і в горі, сміялися над владою, над богом і над чортом, мали велику любов і смак до смішного, дотепного, гострого. Дід, батько, мати, брати і сестри. Сліз нам випало, проте, в житті багато, більш ніж сміху. І всі ми були добрі до людей. Своєрідність гумору було нашою родинною і національною ознакою…

У сімейному житті куди легше ухилитися від катастроф, ніж від прикрих дрібниць.

Якщо сімейне вогнище і є центром життя, то все ж він не повинен бути кордоном прагнень, честолюбства і спраги успіху.

Різдво в колі сім'ї означає тепло.

Найважливіший компонент хорошої сімейної кухні — це любов: любов до тих, для кого готуєш.

126 предків до сьомого коліна по батьківській і материнській лініях. У додатковому скелеті людини сто двадцять шість кісток. Наче сім колін предків. А голова, хребет, навколо серця - то основний. Чому так? Хоч які предки, думай своєю башкою? Май свій стрижень, дай волю своєму серцю?

А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.

Я італійка - сім'я для мене на першому місці. А ось готувати я не люблю. Я італійка іншого типу.

В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.

Сімейні сварки - це гіркі речі. Вони не відповідають жодним правилам. Вони не схожі на біль або рани; вони більше нагадують розколи шкіри, які не заживуть, оскільки бракує матеріалу.

Сім'я замінює все. Тому, перш ніж її завести, варто подумати, що тобі важливіше: все або сім'я.

Сім’я – ризикована справа, тому що чим більше кохання, тим більші втрати... Ось компроміс. Але я заберу все.

Я захоплююся людьми, які вважають, що їхнє мистецтво чи робота приносить їм задоволення, але те, що наповнює і мене, і мого чоловіка, — це наша сім’я. Знаючи це, все інше стоїть на другому місці. Кожен із нас відмовився від того, що нам подобалося, щоб не працювати одночасно.

Є діти і внуки, є повага одне до одного. І так собі вечорами, знаєте як буває? Ми дуже любимо оперу і балет. Я виріс в оперному театрі, батьки мої співали і вся родина співала. А дружина – балерина. І ми собі так сидимо, обговорюємо різних тенорів і меццо-сопрано, і кажемо, що ми, може, й недаремно прожили ці 44 роки і не розбіглися. Хоча на початку життя ми і заяву подавали на розлучення. Але, слава Богу, вистачило розуму. Знаєте, ще раз одружуватися – це все одно, що погоріти. Це як війна. Для мене, наприклад. Це до когось треба пристосовуватись і так далі.

Людина повинна завжди пам'ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком.

Різдво - це день спогадів та традицій, особливий день, який можна провести в теплому колі сім'ї та друзів.

Дурне діло - чужих родичів шукати. Свої предки в спини дихають. А таємниць своїх не відкривають лише тому, що не дуже вони комусь із нащадків і потрібні. А їм би було що розповісти...

Я завжди розмірковував так: якщо у мене колись буде сім'я, то я хочу, щоб вона була великою. Я хотів, щоб у хаті панував хаос. Так і вийшло. У нас постійна тріскотня: ось хтось бовтає, хихикає, кричить, плаче, стукає…

Тупцюватиму ніяково: а я жива… Для чого?! Що відбувається в нашій одній великій родині?.. Розідрана! Одні воюють, інші пиво п’ють… А я — де?.. У звичайному житті? Чи воно є? Там люди?.. Не хочу бачити людей!

По-божому, коли людина сама своїх предків знає! тому і поміч не потрібна, бо рідна кров- покров, захист. А хто кров свою не шанує, тому помагати гріх! Кожен свої шляхи сам здолати має.

Ми — Сіркової крові, а хто свою кров не ганьбить, тому вона — покров! Захист надійний!