Цитати про сум, статуси про печаль

Нашого цвіту по всіх борделях світу.

Дихай. Це просто поганий день, а не погане життя.

Напевно, всі розставання подібні стрибка з обриву. Найскладніше - зважитися. Як тільки опинишся в повітрі, тобі доведеться відпустити.

Немає нічого страшнішого в житті, ніж абсолютна неможливість змінити те, що ви вже зробили.

Народ мiй український чесний, тихий i роботящий, що нiколи в життi не зазiхав на чуже, потерпає i гине, спантеличений, обездолений… Болить у мене серце день i нiч…

Єдиний спосіб зберегти здоров’я – їсти те, що не любиш, пити те, що не подобається, і робити те, чого не хочеться робити.

Милосердя оминає душі тих, кому все навкруги - морок.

Коли ми зустрічаємо особливу людину, ми віддаємо їй весь свій час, вона поглинає всі наші думки, і всякий раз нам доводиться її втрачати...

Ця ідилія не могла тривати довго, як взагалі будь-яка ідилія. Неможливо дати всім усе, бо всіх багато, а усього - мало!

Старість, це коли турбують не погані сни, а погана дійсність.

Здається, що це було так давно, коли в руках тримаю цей альбом. Нам було абсолютно все одно, немаючи нічого мати всьо... За гроші не купити тільки час, та він нас методично поділив, когось він опустив, когось підняв, а є на кого взагалі забив.

Щоб знайти вірну дорогу, треба спочатку заблукати.

Думайте про минуле лише тоді, коли воно будить одні приємні спогади.

Переїжджаючи з одного місця в інше, ви все одно не можете втекти від себе.

Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.

Дивно, як багато думає людина, коли вона в дорозі. І як мало, коли повернулася.

Любов - як ураган або як веселка, це з якого боку подивитися. Любов з'являється з нізвідки. Одним прекрасним днем ти можеш йти по вулиці - і любов звалиться тобі на голову. Але якщо ти закритий, то можеш просто її не помітити. І тоді любов пройде стороною.

Так, я часто різала себе і стрибала з літака. Все це для того, щоб відчути щось незвичайне, тому що все інше здавалося занадто простим...

Остерігайтеся оригінальності; в жіночій моді оригінальність може призвести до маскараду.

Відпустити – не означає здатися. Найчастіше це єдине правильне рішення, перемога над обставинами.

Почуття об’єктивного сприйняття реальності люди, які ним не володіють, часто називають цинізмом.

Шкода, що в жінках так швидко вмирає Ассоль.

Знаєш, коли ми остаточно втрачаємо дорогих нам людей? Коли більше не відчуваємо болю від їх втрати.

Погано, коли тобі наступають на ноги, але бачити, як топчуть того, кого любиш, ще гірше.

Велика і надзвичайна тема - українська жінка і війна. Хто виніс і винесе на своїх плечах найбільше лиха. жорстокості, ганьби, насильства? Українська мати, сестра, жінка, улюблена.

Коли ти на дні - притулитися до мами не найгірша з ідей.

Смерть не робить винятків. Той, хто пішов, вже не повернеться.

А життя - мов під склом - зсипається мокрим снігом за шибкою, іде невідворотно повз...Душа в скляному вакуумі - лише обличчя поналипали зовні, юрмляться, намагаються роздивитися застигляй водограй осінніх квітів у чужій душі. Beyond tomorrow...

Старість - це просто свинство. Я вважаю, що це невігластво Бога, коли він дозволяє доживати до старості. Господи, вже всі пішли, а я все живу. Бірман - і та померла, а вже від неї я цього ніяк не очікувала. Страшно, коли тобі всередині вісімнадцять, коли захоплюєшся прекрасною музикою, віршами, живописом, а тобі вже пора, ти нічого не встигла, а тільки починаєш жити!

Вином замазуєм отруту, що заважає бачити нам себе, і сам себе не зможеш ти почути, якщо душа в тобі не живе вже.

Все стало одноразовим: виделки, ручки, одяг, фотоапарати, машини, і ви самі, не помічаючи того, теж стаєте одноразовими.

Людина, якій нема куди дівати власний час, завжди без найменших докорів сумління зазіхає на чужий.

Світ – гарне місце, і за нього варто боротися, і мені дуже не хочеться його покидати.

У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.

Добре, що у людей ще залишається багато важливих дрібниць, які приковують їх до життя, захищають від нього. А ось самотність - справжня самотність, без всяких ілюзій - настає перед божевіллям або самогубством.

Навіть в самі виснажливі дні я ніколи не втрачаю вдячність.

Краще бути однією, ніж мати того, хто поруч лише наполовину або не хоче бути поруч

Старість не захищає від кохання, але кохання захищає від старості.

Наші спогади – як дім, в який завжди можна повернутися.

Алкоголь – це анестезія, що дозволяє перенести операцію під назвою «життя».

Несказане лишилось несказанним.

У фільмах завжди зрозуміло, коли люди призначені один для одного, тому що наростає фонова музика - нерозумно, зате вірно.

Життя дуже нагадує бійку мавп через порожній горіх.

В чомусь найдорожчому і найважливішому ми, українці, безумовно, є народ другорядний, поганий і нікчемний.

Тупцюватиму ніяково: а я жива… Для чого?! Що відбувається в нашій одній великій родині?.. Розідрана! Одні воюють, інші пиво п’ють… А я — де?.. У звичайному житті? Чи воно є? Там люди?.. Не хочу бачити людей!

Одного разу, доки ще не остаточно прокинулася, я зрозуміла, що в іграх немає правил. У жодній. Всі думають, що є, а їх немає. Тому нам так важко жити...

Самотність як стан - не піддається лікуванню.

У людей сідають батарейки просто на просто. Вони не розуміють просто, що робиться, якщо чесно. От ті, з якими я по крайній мірі спілкуюсь, чоловік 50-60, які постійно на війні. Хтось більше, хтось менше. Вони кажуть, у нас сідають батарейки.

Друг - це той, чия зрада стає для нас найбільшим сюрпризом.

Панянки люблять час від часу розбивати собі серце - майже так само, як виходити заміж.

На світі так багато жінок, з якими можна спати, і так мало жінок, з якими можна розмовляти.

Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

І щоб з вами не трапилося – нічого не приймайте близько до серця. Небагато речей на світі довго бувають важливими.

Я невиліковно незадоволений. Неважливо, наскільки добре йдуть будь-які справи, завжди є щось, що потрібно виправляти, є проблеми, які необхідно вирішувати, є те, що вимагає уваги.

Я була безрозсудною, але я ніколи не бунтувала без причини.

Так ось що таке слава: самотність.

Я знаю тільки одну причину руйнування відносин, і вона зовсім не пов’язана зі штампом у паспорті. Недосказаність. Все починається з неї.

Жінки якось відразу вгадують, з ким ми готові їм зрадити. Іноді навіть до того, як це прийде нам в голову.

Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі (з роману у віршах "Маруся Чурай").

Немає на світі гіршої в'язниці, ніж невдалий шлюб.

Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком.

Після того, як ти вбиваєш у собі людину, ти вб'єш іще багато людей.

Все лайно її життя має піти саме по собі, воно спливе колись, просто треба набратись терпіння й перечекати.

Самотність - це стан, про який нікому розповісти.

Якщо хтось плюнув тобі на плечі, є надія на те, що він просто не доплюнув на того, хто йшов перед тобою.

Чим більше я спостерігаю за світом, тим менше він мені подобається.

Той, хто виграє війну, ніколи не перестане воювати.

Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

Сміятися краще, ніж плакати. Особливо, якщо і те й інше марно.

Я не розумію, чому це називають розбитим серцем. Таке відчуття, що і всі кістки зламані теж.

Ні про що не шкодую. Я недосконала, і якщо всі дізнаються про мої помилки - це навіть добре.

За кохання платиш в розстрочку, і здебільшого, на жаль, коли кохання вже скінчилося.

Відсутність багатства – це ще не бідність. Бідність – це жага багатства.

Людина – як цегла: обпалюючись, твердне.

А треба жити. Якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт...