Моя мама говорила: «Ніколи не жертвуй собою заради інших». З роками я зрозумів, у чому глибокий сенс цієї фрази: якщо ви жертвуєте собою до кінця, від вас нічого не залишиться. Економлячи себе, свою енергію, ви здатні віддавати по чуть-чуть, але багатьом. Тим, хто потребуватиме вас завтра. І після. Віддавши себе без залишку, ви спустошитесь. І потім, не всім же судилося народитися матір'ю Терезою.
Любов і є відповіддю на всі питання. Це єдина причина, щоб зробити що-небудь. Якщо ви не пишете оповідання, які ви любите, ви ніколи не зробите цього. Якщо ви не пишете розповіді, які люблять інші люди, ви ніколи не створите цього.
Якщо ви мене запитаєте, в якому році такий-то або такий-то одружився, на кому одружився і в чому була мати нареченої, я в дев'яти випадках з десяти відповім правильно. Але хоч убий, ніяк не можу згадати, коли ж я встигла так постаріти. Якось несподівано все вийшло: раз - і вже стара.
Коли мені виповнилося 23 роки, у мене вже було більше ніж мільйон доларів, у 24 роки – понад 10 мільйонів, а в 25 років – понад 100 мільйонів. І все це не має ніякого значення, тому що я ніколи нічого не робив просто заради грошей.
— Французький романіст, філософ, публіцист, один із лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму, лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року
Перша половина життя складається із здатності отримувати задоволення при відсутності можливостей; друга половина складається з можливостей при відсутності здатності.
Вам жизнь іздається казнає-чим. Хата, піч, подушки - ото вам і все щастя. А козакові поле не поле, море не море, щоб ізнайти долю. Козацька доля в Бога на колінах. Туди і рветься наша душа...
Це велика перевага - бути тверезою, коли всі навкруги п'яні. Не наговориш зайвого, а головне, якщо заманеться що-небудь собі дозволити, зумієш вибрати час, коли ніхто вже нічого не помічає або всім наплювати.
Одного разу, доки ще не остаточно прокинулася, я зрозуміла, що в іграх немає правил. У жодній. Всі думають, що є, а їх немає. Тому нам так важко жити...
Зараз, коли людина соромиться сказати, що їй не хочеться вмирати, вона говорить так: дуже хочеться вижити, щоб подивитися, що буде потім. Начебто, якби не це, вона негайно була би готова лягти в труну.
— Український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор, лідер гурту «Скрябін», Герой України (посмертно), заслужений артист Автономної Республіки Крим
У будь-якої людини є своя «інструкція». Треба тільки знайти головну кнопку. Для цього потрібно уявити його дитиною і поставити собі питання: «Чого йому тоді не вистачало?».
... Належала до тих численних особ жіночої статі, товариство яких не викликає у оточуючих ніяких емоцій, крім подиву, що в світі знайшлися чоловіки, здатні так ними захопитися, щоб одружитися на них.
Життя ламає кожного, і багато хто потім тільки міцніше на зламі. Воно вбиває найдобріших, найсильніших і найніжніших. А якщо ти ні те, ні інше, ні третє, то будь впевнений, що і тебе вб’ють, тільки без особливого поспіху.
Існує святість в сльозах. Вони не знак слабкості, а сили. Вони говорять красномовніше, ніж десять тисяч мов. Вони є посланниками, що пригнічують горе, глибокого каяття і нечуваної любові.
Природа влаштувала так, що поруч із жінкою має бути чоловік. Він думає логічніше, ніж ми. Можливо, це закладено в клітинах його мозку. І я зовсім виразно знаю: для вирішення різних проблем ясна думка чоловіка - найкращий засіб, щоб привести в порядок свою власну заплутану голову.
Фермери добрі до корів і свиней, але потім їх все одно вбивають. Вони навіть більш лицемірні, ніж мисливці. Мисливці хоча б не обдаровують тварин ласкою ... Мені не подобається, що люди забивають тварин, але я також не люблю, коли вбивають людей, що, мабуть, дуже популярно в світі.
Старість може наступити і в 20 років. Про неї я не задумуюсь. Турбуюсь лише про про спокійну фізичну старість. Намагаюсь укріплювати тіло, щоб міг сам себе обслуговувати – випити чаю, піти погуляти. Усе красиво, коли вчасно.
Від усіх турбот можна просто з глузду з’їхати! Турбот вистачає і на роботі, і в особистому житті, а у деяких ще й діти є. У цій суєті ми весь час про щось турбуємося, і наша тривога весь час зростає. Ні на що інше просто не залишається часу. Нам навіть ніколи вивчати речі, які нас оточують в побуті. Ми не встигаємо розібратися в тому, як працює пральна машина або новий телефон, але ж вони стають все більш і більш складними.
Чоловіки намагаються утримати владу за рахунок жінок. Вони бояться самостійних красунь, їх тягне до молоденьких незрілих дівчаток, поруч з якими чоловіки здаються собі сильними.
Треба прислухатися до голосу дитини, якою ти був колись і яка існує ще десь всередині тебе. Якщо ми прислухаємося до дитини всередині нас, очі наші знову знайдуть блиск. Якщо ми не загубили зв’язку з цією дитиною, не порветься і наш зв’язок з життям.
Життя можливе лише через випробування. Життя можливе лише тоді, коли у вас і погана і хороша погода, коли є і задоволення і біль, коли є зима і літо, день і ніч. Коли є і сум і радість, дискомфорт та затишок. Життя рухається між двома полярностями. У русі між двома полярностями ви вчитеся балансувати. Завдяки цим двом крилам ви вчитеся, як долетіти до далеких зірок.
Шляхи зрозумілі, як у голові чисто: хоч мільйон їх простели, один обереш упевнено; а розгубленим – біда: метушаться, мордуються – і прямо би податися непогано, і ліворуч би треба, і з протилежного боку чимось таким принадним вабить, не встояти. А ще можна поміж шляхів по узбіччю, чи взагалів не рухатися, а чи назад повернути...
— Український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор, лідер гурту «Скрябін», Герой України (посмертно), заслужений артист Автономної Республіки Крим
У нашому світі все перевернулося з ніг на голову. Люди спокійно ставляться до насильства, здійснюваного на їхніх очах, але кожен, не схожий на них, викликає у них огиду.