«І добре було б, щоб Верховна Рада прийняла закон, що іноземці не мають права працювати, бо забирають кусок хліба в українських акторів. Я колись з Остапом їхав в Америку грати спектакль “Записки божевільного”. Да? Гоголь. Поставив Василь Сєчін. І такий поет Богдан Бойчук. Ну а там імміграційна служба і т.д., і профспілки акторські повинні були дати дозвіл на працю в Сполучених Штатах Америки на двох акторів, тому що вони забирають кусок хліба в двох американських акторів. Дозвіл! Це тяглося місяцями, щоб профспілки акторські дали дозвіл».
Відходячи від стереотипів про круглих відмінників, які завжди знаходять кращу роботу, містер Мур сказав, що більшість компаній дивляться не лише на оцінки, але й на соціальну активність людини та її характер.
Зверніть увагу на кожен із днів, ввечері якого вас наповнює радість і задоволення. І ви побачите, що це — не той день, коли ви віддавалися дозвільному неробству, а день, коли вам багато треба було зробити, і ви чудово впоралися з цим.
Я не маю типових днів. Кожен день відрізняється від попереднього, тому мені так цікаво працювати. Звичайно, багато речей стають рутиною – дедлайни, наприклад, або певні зустрічі, але все ж таки ніколи не знаєш, що відбудеться завтра.
Мушу зізнатися, що з усіх моїх колекцій перша вимагала від мене найменших зусиль і доставила найменше хвилювань. Я не ризикував розчарувати публіку, бо вона мене не знала і нічого не чекала. Звичайно, мені хотілося їй сподобатися, але, по суті, на карту було поставлено лише мою самоповагу. А я насамперед хотів представити бездоганно зроблену роботу. До моїх намірів не входила революція в моді, я хотів сумлінно здійснити свої творчі задуми. Моїм ідеалом була марка «сумлінного працівника» — категорія, прямо скажемо, неяскрава, але для мене вкрай цінна, тому що передбачає чесність та якість. Але трапилося так, що моє дуже скромне домагання здалося нашій недбалій і недбалій епосі вибухом бомби.
Деякі думають, що мода - це щось легке і необов'язкове. Насправді це дуже важка робота. Ти завжди повинен бути у відмінній формі: стежити за останніми тенденціями, добре відчувати свою компанію, розвивати її.
— Український письменник, класик української літератури, мислитель, художник. Національний герой і символ України. Академік Імператорської академії мистецтв
Ідея, що щоб змусити чоловіка працювати, ти повинен тримати золото перед очима, це зростання, а не аксіома. Ми робили це так довго, що забули, що існує інший спосіб.
— Полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один із ідеологів українського націоналізму
— Український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор, лідер гурту «Скрябін», Герой України (посмертно), заслужений артист Автономної Республіки Крим
Працездатність — крок до того, щоб щось досягти. Тому що якщо ти талановитий і геніальний, про то ніхто не знає, крім миші, яка живе в тебе на кухні. Треба пахати, щоби людей навколо в тому переконати. Ти маєш кожну роботу робити кльово. Якщо не вмієш, мусиш сказати: «Люди, я того не вмію, навчіть мене».
— Український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б
Коли якась група своє існування і свою роботу на українському відтинку спирає в засаді на засоби і на підтримку чужосторонніх чинників, то тим самим вона і її робота стають експозитурою тих чинників в українському житті. Це діється закономірно, без уваги на те, чи це признається, чи приховується й заперечується. Бо ціла робота, її зміст, її напрямок, мусить бути такий, якого собі бажають та на який погоджуються дотичні „спонсори”. Тож „однією з основних засад українського визвольно-революційного руху є опертя визвольної боротьби на власні сили українського народу".
Я захоплююся людьми, які вважають, що їхнє мистецтво чи робота приносить їм задоволення, але те, що наповнює і мене, і мого чоловіка, — це наша сім’я. Знаючи це, все інше стоїть на другому місці. Кожен із нас відмовився від того, що нам подобалося, щоб не працювати одночасно.
Я, як і Франко, трудоголік. В юності я мріяв бути рантьє, а все життя працюю. Жах якийсь. Потрапляю на роботу — і не можу додому відлучитися навіть пообідати. Затягує. Цілий день тут сидиш. Міркуєш, розмовляєш з людьми, аналізуєш.
Я - дизайнер, і я дуже багато працюю. Багато людей іноді заперечують моду кажучи, що вона легковажна й поверхнева. Але це далеко не так. Це насправді дуже важка робота.
Пристрасть приходить тоді, коли ви робите те, що ви любите. Коли ви відчуваєте пристрасть, ви можете працювати цілими ночами. Пристрасть - це сила, це пальне, яке необхідно вам для успіху. Знайдіть свою пристрасть і присвятіть своє життя її реалізації, і насправді не важливо, скільки часу це займе.
— Український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор, лідер гурту «Скрябін», Герой України (посмертно), заслужений артист Автономної Республіки Крим
Розберіться в собі і зрозумійте, що ж ви любите. Це має такий же прямий стосунок до вашої роботи, як і до вашого особистого життя. Робота займе велику частину вашого життя, і єдиний шлях до самоповаги – робити те, що ви вважаєте вартим великих зусиль. А єдиний спосіб виконати таку роботу – це любити те, чим ви зайняті. Не час розкисати!
Роби справу чесно, з душею – і твоє до тебе прийде. Це не означає, що завтра з’являться золоті гори.. Молоді треба все сьогодні і цю хвилину. Споживати і не замислюватися ні про що. Нічого хорошого в цьому немає … А ти ще щось хочеш, тобі багато цікаво.
Іди влаштуйся на роботу. Чи то працювати дизайнером, чи працювати в ресторані, а потім займатися своїми справами у свій час - це реальність життя. Зрештою, це стане в нагоді вам і багатьом іншим.
Коли я працюю, я зазвичай ношу одяг темних кольорів, особливою взимку, тому що я хочу концентруватися не на собі, а на тому, над чим я працюю. Оскільки я дійсно дуже люблю одяг, я можу почати занадто багато думати про себе. Це відволікає.
Моє прізвище Версаче, в мені тече кров Версаче, у мене ДНК Версаче. У мене немає альтернатив або запасного плану: моє життя - це робота, моя робота - це життя.