Цитати про любов

Після заняття любов'ю чоловік спить, а жінка думає, як все пройшло.

Буває, що любити — це лише радість, а буває, що це майже повсякчасні муки і біль.

Я люблю тебе не за те, хто ти, а за те, хто я, коли я з тобою.

Найпотаємнішу частину вашої істоти можна зцілити лише Любов'ю. Ті, хто володіє секретом Любові, володіють великою таємницею Життя.

Бог наперед приготував жінці бути скромною, боязкою істотою, а якщо жінка нічого не боїться, в цьому є щось, що суперечить природі... Потрібно зберегти в собі здатність чогось боятися... так само, як здатність любити.

Рано чи пізно завжди настає момент, коли люди перестають боротися і мучити один одного, миряться нарешті з тим, що треба любити іншого таким, як він є. Це царство небесне.

Жінка, яка не любить недоліків свого чоловіка, не любить і його самого.

Тільки про двоє речей ми будемо шкодувати на смертному одрі - що мало любили і мало подорожували.

І що нам той день? — дивилася на Стьопку здалеку, гортала сумні думки. — Хіба можна було довірити кохання дню? Людські погляди розірвали б його на шматки лише за один такий день. І згадки б не лишилося. Ні… Любов — не для чужих очей. Любов — то таємниця. Незбагненна примха безрозсудного серця. Квітка папороті. Палкі обійми під сонцем не змусять ту квітку розпуститися вночі. Тільки — дві зорі, що раптом перестануть світити холодним блакитним вогнем, запалають теплим світлом любові і впадуть у своє кохання, як у темний, безлюдний ліс, де на них уже чекає квітка папороті. І що його бідкатися про загублене життя? Любов — краща за життя. І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя.

Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Духи - це як любов, тут скупитися не можна. Треба віддаватися їм повністю і цілком ...

Якщо ти закохана, ти не плакати повинна, а радіти. Посміхатися повинна.

Ти заслуговуєш того, хто буде любити тебе всім серцем, того, хто буде пам'ятати про тебе кожну секунду, хто буде постійно думати про те, де ти зараз, що ти робиш, з ким ти і чи все у тебе добре. Тобі потрібен той, хто допоможе тобі здійснити твої мрії і зможе позбавити тебе від твоїх страхів. Той, хто буде поважати тебе, любити тебе такою як ти є, особливо твої слабкості. Поруч з тобою повинен бути той, хто зробить тебе щасливою, по-справжньому щасливою, себе не пам'ятаючою від щастя.

– ... можливо, в усьому винна осінь; я відчуваю її сильніше, ніж ти. Восени рвуться пакти та все стає недійсним. І людина хоче... Так, чого ж вона хоче? – Любові.

Пильнуйте, кому ви даруєте свої дотики..

Якщо жінка йде з опущеною головою - у неї є коханець! Якщо жінка йде з гордо піднятою головою - у неї є коханець! Якщо жінка тримає голову прямо - у неї є коханець! І взагалі - якщо у жінки є голова, то у неї є коханець!

Ми зі Світланою намагаємося не оскаржувати пальму першості. Ми – компаньйони по нашій спільній справі, яке називається СІМ’Я. Треба зрозуміти, що ви разом створюєте своє власне щастя. Яка може бути конкуренція? Ви в одному човні!

Любов - як ураган або як веселка, це з якого боку подивитися. Любов з'являється з нізвідки. Одним прекрасним днем ти можеш йти по вулиці - і любов звалиться тобі на голову. Але якщо ти закритий, то можеш просто її не помітити. І тоді любов пройде стороною.

Любов - це коли ти бажаєш всього найкращого людям, яких любиш. Любов - це коли ти ставиш їх інтереси і благополуччя вище своїх власних. Завжди.

Нерозумно марнувати безцінний час на те, що не про любов.

Велика любов, очевидно, полягає в довірі, в радості один від одного, в повазі особистого життя один одного і в повазі професійного вибору.

Пристрасть – це натхнення тіла, а кохання – це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.

Любов живе тільки тоді, коли є повага один до одного і свобода. Бажання володіти іншим як річчю – абсурд.

Любити ближнього — це найважливіша з людських наук, вона вистраждана людством, але як нелегко вона дається літературі й кожному з нас… Мабуть, тільки з болю, із страждання виникає здатність до співчуття, душевна просвітленість, розуміння і здатність перейнятися горем ближнього…Умій прощати! Це таки, мабуть, найвище мистецтво життя. Здається мені, що раніше в нас було менше зла, більше було терпимості справді християнської… Як далеко ще нам до висот всепрощення й національного примирення!

За обіднім столом можна любити так само, як в ліжку.

Ви повинні любити себе, не думаючи про те, заслуговуєте ви любові чи ні. Ви живі — і це достатній доказ того, що ви заслуговуєте на любов, так само як ви заслуговуєте на дихання. Ви ж не питаєте, заслуговуєте ви право дихати чи ні. Любов є майже невидимим харчуванням для душі, як і їжа є харчуванням для тіла. І якщо ви переповнені любові до себе, ви будете здатні любити інших.

Хто нічого не дає, той нічого не має. Найбільше нещастя не в тому, що тебе не люблять, а в тому, що не любиш сам.

Любов, як кажуть, сліпа, але навіть якщо ця приказка справедлива, трохи тверезості не завадить, коли ми обираємо своїх улюблених.

— Любов — ідея, — перебив Платон. — Любов існує незалежно від людей. Люди... Вони воюють, воюють, аби тільки захопити цей трофей — любов. А на війні спарведливості нема, доброї волі нема — тільки кров. Поки хоробрий своїм життям торує шлях, підлота головний трофей уже за пазуху кладе. А хоробрий усіх переміг, до скарбниці дорвався, дивиться — трофеї такі дрібні та негідні. А щось же треба взяти. Не дарма ж воював. Не з порожніми ж руками з битви повертатися. Любов — трофей битви. Годі шукати гармонію. Краще відчувати того, хто тобі потрібен.
— Філософія... — пробурмотів Стас безпорадно.
— Так. Найголовніше філософське питання в тому, хто з двох у любові вважає себе трофеєм, а хто — завойовником. Часто ролі змінюються. Як і оцінка самого трофею.

Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!

Саме егоїсти, як не дивно, здатні на велику любов.

Полюбити людину, що відповідає тобі взаємністю, - це само по собі чудо. Але ще краще, ще важливіше знайти в ньому споріднену душу. По-справжньому споріднена душа - це той, хто розуміє тебе, як ніхто інший, любить, як ніхто інший, хто завжди поруч, що б не трапилося.

Бог створив жінок красивими для того, щоб їх любили чоловіки, а дурними - для того, щоб вони любили чоловіків.

Вдома на мене чекають дві найкращі чувіхи в цьому світі – донька і дружина. …Нам зі Світланою завжди є про що поговорити! Ми можемо їхати на машині з Києва до Праги, всю дорогу розмовляти, приїхати, випити вина і продовжувати триндіти. Це суперпочуття, коли ти не можеш наговоритися з людиною, з якою живеш разом уже сто років.

Тільки якщо остаточно розійдешся з людиною, починаєш по-справжньому цікавитися всім, що її стосується. Такий один з парадоксів любові.

Моя мама виховала в мені почуття безмежної любові. Можливо, я була нестерпною в молодості, але я завжди була люблячою.

Любов не здолає плину життя. Може, через те, що любов і є життя?

Іноді можна зустріти інфернального покидька, від якого будеш божеволіти. Демони людини так само привабливі, як і чесноти. Для чоловіків любов – це частина життя. Для жінок любов – життя.

Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи.

Якщо ви зустрінете своє справжнє кохання, воно нікуди від вас не зникне – ні через тиждень, ні через місяць, ні через рік

Занадто велика орієнтація на інтелект, занадто велике тренування голови обрізає всі зв'язки із Серцем. Тисячі людей не знають, що таке серце! Серце б'ється, але життєва енергія не проходить через нього і, оминаючи його, йде безпосередньо до голови. Ви можете бути дуже вмілими в тому, що стосується логіки, ви можете керувати логікою, але ви не можете керувати Любов'ю… Любов – це коли ви дозволяєте Богові знайти вас.

На любові нічого не можна побудувати: вона — втеча, біль, хвилини захвату або стрімке падіння.

Якщо і рятувати, то тільки любов. Не ту, яку з дня у день намагаєшся заслужити щоденною, відчайдушною працею душі й тіла.

Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями.

Адже так легко бути коханим - і так важко любити.

Якщо люди створені один для одного, вони обов'язково будуть разом.

У театрі мене любили талановиті, бездарні ненавиділи, шавки кусали і рвали на частини.

Та ніщо не вічне, а любов — тим більше, він хотів як краще, а віддав назавжди, а вона чекала, просто сил не стало, і струна порвалась!

Всяка любов хоче бути вічною. В цьому і полягає її вічна мука.

У справжній любові точки не буває. Можна розійтися, розсваритися, розчаруватися - можливо абсолютно все. Але які би причини не були, справжня любов все одно продовжує жити в серці. Вона відокремлюється від розуму, живе поза тим, що відбувається. Ти нічого не можеш вдіяти з цією любов'ю і просто зберігаєш її в собі.

Любов - це коли ти бажаєш всього найкращого людям, яких любиш. Любов - це коли ти ставиш їх інтереси і благополуччя вище своїх власних. Завжди.

Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.

Нас вчать любити навіть ворога свого, але якщо ви справді людина любові, то де в такому разі ви зможете знайти ворога?

А якщо співають «Несе Галя воду, коромисло гнеться. А за нею Йванко, як барвінок в'ється», то Галі краще того Іванка позбутися, бо не може вона сподіватися щирої любові, якщо хлопець спокійно спостерігає, як дівчина з тим коромислом пупа рве.

Все життя - це лише просування до, а потім спад від однієї фрази -" Я тебе люблю ".

Я люблю тебе. Сьогодні я люблю тебе як ніколи, а завтра буду любити ще сильніше.

Якщо жінка говорить чоловікові, що він найрозумніший, значить, вона розуміє, що другого такого дурня вона не знайде.

Раз в житті дають людині крила, раз в житті ти можеш відірватись від землі, і вже коли піднявся, то не зупиняй політ — люби до смерті.

Любов не терпить пояснень. Їй потрібні вчинки.

Любов не тільки робить нас щасливими. Вона ще й загартовує, зміцнює нашу віру в самих себе.

«Божевільна любов проходить швидко, любов двох божевільних - ніколи!»

Тільки полюбивши, розумієш, що серце також може говорити.

Справи й жертви без любові не мають ціни, бо їх роблять руки, розум, воля, та не серце. Від того в нас так мало радості й натхнення до життя

Зустрічається така любов, що краще її відразу замінити розстрілом.

Не думай про завтра — це за тисячу років, а я завжди поряд, і що таке щастя не знають мільйони, а ми його творим.

Людське життя тягнеться надто довго для одного кохання. Просто занадто довго. Любов чудесна. Але комусь з двох завжди стає нудно. А інший залишається ні з чим. Застигне і чогось чекає… Чекає, як божевільний…

У любові немає фіксованого часу прибуття. Не треба стояти на пероні, намагаючись влізти в будь-який з прибулих вагонів. Дотримуйтесь розкладу свого серця.

Людське серце – це музичний інструмент, що містить велику музику. Вона спить, але вона тут, чекає відповідного моменту, щоб спалахнути, бути вираженою, бути заспіваною, бути станцьованою. І ця мить виникає через кохання. Без любові людина ніколи не дізнається, яку музику вона носила у своєму серці. Тільки через кохання ця музика стає живою, пробудженою, з можливої починає ставати справжньою.

У селі все безпосередньо: якщо люблять, то вже до безтями, якщо ненавидять, то щонайзапекліше, якщо пробачають, то від щирого серця…

У них були різні смаки: вона любила чоловіків, а він - жінок.

В житті неважливий сигнал GPS, якщо не один ти рюкзак свій несеш.

Любов - це боротьба. І головна небезпека - бажання віддати себе цілком. Хто зробить це першим, той програв.

Іноді приходить зима, іноді приходить літо. Якщо у вас завжди буде та сама погода, ви відчуєте застій. Потрібно навчитися любити все, що відбувається. Ось що я називаю зрілістю. Потрібно любити те, що вже є. Незрілість завжди живе у «ось якби» чи «добре було б», але ніколи не в «є», а «є» — реальність. Все, що було б добре, вам тільки сниться. Хоч би якою була реальність, вона хороша. Любіть її, радійте їй і розслабтеся в ній. Якщо щось йде, попрощайтеся. Все змінюється ... життя тече і змінюється. Ніхто не залишається тим самим; іноді відкриваються широкі простори, іноді рухатися нікуди. Те й інше добре. Те й інше – дари існування. Потрібно навчитися такої вдячності, яка дякує за все, що б не сталося. Просто насолоджуйтесь тим, що відбувається - воно, і ніщо інше, відбувається прямо зараз. Завтра, можливо, щось одне зміниться і буде інше; тоді насолоджуйтесь іншим. Післязавтра, можливо, станеться щось третє. Насолоджуйтесь третім. Не порівнюйте з минулим, з марними фантазіями про майбутнє. Живіть у цю мить. Іноді спекотно, іноді дуже холодно, але те й інше необхідне; інакше життя зникне.

Любов - найпоширеніший маркер в арсеналі тих, хто любить використовувати інших.

Я побачився з мамою і татом. Вони виглядали в той момент так красиво, як ніколи. Можливо я скучив за ними, і нарешті побачив то, чого раніше не помічав.Наприклад то, що в мами з’явилися нові зморшки біля очей, а в тата нові сиві пасма щетини на бороді .