Цитати про любов

Жінка від любові розумнішає, а чоловік втрачає голову.

Здорова любов до себе велика релігійна цінність. Людина, яка не любить себе, ніколи не зможе любити будь-кого іншого. Перша хвиля кохання має вирости у вашому серці. Якщо вона не виросла для вас самих, вона не виросте ні для кого іншого, тому що всі інші набагато далі від вас. Це подібно до каменя, кинутого в тихе озеро: навколо каменя виникає перша бриж, і потім вона продовжує поширюватися до далеких берегів. Перша бриж любові має виникнути безпосередньо навколо вас. Людина має любити своє тіло, любити свою душу, любити себе повністю. І це природно; інакше ви взагалі не вижили б. І це чудово, тому що це прикрашає вас. Людина, яка любить себе, стає витонченою, елегантною. Людина, яка любить себе, неминуче стане більш мовчазною, більш медитативною, більш молитовною, ніж людина, яка себе не любить.

Любов - не для чужих очей. Любов - то таємниця. Незбагненна примха безрозсудного серця. Квітка папороті. Палкі обійми під сонцем не змусять ту квітку розпуститися вночі. Тільки - дві зорі, що раптом перестануть світити холодним блакитним вогнем, запалають теплим світлом любові і впадуть у своє кохання, як у темний, безлюдний ліс, де на них уже чекає квітка папороті. І що його бідкатися про загублене життя? Любов - краща за життя. І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя.

Мій дім — єдине в світі місце, де мене люблять і чекають незалежно від того, хто я і скільки заробляю. Я ніколи не зраджу найближчих мені людей.

У кохання є три виміри. Один – це вимір залежності; він трапляється з більшістю людей. Чоловік залежить від дружини, дружина залежить від чоловіка; вони експлуатують одне одного, підпорядковують собі одне одного, принижують одне одного до товару. У дев'яносто дев'яти відсотках випадків у світі відбувається саме це. Саме тому кохання, яке може відчиняти двері раю, відкриває лише двері пекла. Друга можливість – це кохання між двома незалежними людьми. Це теж рідко відбувається. Але й це приносить страждання, бо триває постійний конфлікт. Неможлива жодна співналаштованість; обидва такі незалежні, що ніхто не готовий піти на компроміс, підлаштуватися під іншого. З поетами, художниками, мислителями, вченими, з усіма тими, хто живе у свого роду незалежності, принаймні у своїх умах, неможливо жити; вони надто ексцентричні люди. Вони дають іншому свободу, але їхня свобода здається швидше байдужістю, ніж свободою, і виглядає так, ніби їм все одно, немов для них це не має значення. Вони дають один одному жити у своєму просторі. Відносини здаються лише поверхневими; вони бояться йти глибше один в одного, тому що вони більш прив'язані до своєї свободи, ніж любові і не хочуть йти на компроміс. І третя можливість – взаємозалежність. Це трапляється дуже рідко, але коли це трапляється, це рай на землі. Дві людини, ні залежні, ні незалежні, але в безмірній синхронності, ніби дихаючи разом, одна душа у двох тілах – коли трапляється це, відбувається кохання. Називайте любов'ю лише це. Перші два типи насправді не люблять, вони просто вживають заходів – соціальних, психологічних, біологічних заходів. Третє – це щось духовне.

Любов - краще за життя. І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя.

Ми любимо один одного і вміємо прощати, тому нам цікаво бути разом. Ми можемо послати один одного, але тут же обійняти і поцілувати. Але це треба виростити, як квітку. Цього не розкажеш – це треба прожити.

Якщо ви любите, а вас ні — відпустіть. Якщо вас люблять, а ви ні — оцініть та придивіться. Якщо кохання взаємне — боріться.

Майже завжди буває так, що в коханні люди стають як діти, бо кохання приймає. Воно нічого не потребує. Воно не каже: «Будь таким і таким». Любов говорить лише: «Будь собою. Ти добрий як є. Ти гарний як є». Кохання вас приймає. Раптово ви починаєте відкидати всі свої «так треба», ідеали, особистісні структури. Як змія, ви скидаєте стару шкіру і знову стаєте дитиною. Кохання приносить юність.

Любов лікує розум, душу і тіло. Це найпотужніша цілюща сила в житті.

Дружба - це найчистіша любов. Це найвища форма Любові, де нічого не просять, немає умови, коли людина просто насолоджується даванням.

Ти закохуєшся - чи можеш ти сказати, що знаєш любов? Очевидно, що це зовсім інше явище. Ти її відчуваєш. Якщо ти спробуєш пізнати любов, вона просто випарується в твоїх руках. Її не можна звести до знання. Її не можна зробити об'єктом пізнання, оскільки це явище, яке не має відношення до розуму. Воно має відношення до твого серця. Так, твоє серце знає її, але це знання зовсім іншого роду - розум не здатний осягнути пульсацій серця.