Цитати про політику, думки про політику

Революції ніколи не полегшували тягар тиранії; вони лише перекладали цей тягар з одного плеча на інше.

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, - це Україна (...) Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабкодухим і запроданцям, як не у нас?

Політики — люди з інакшої планети, вони закони придумують для нас, щоб нас, як отару, тримати в якомусь периметрі.

Внутрішньо-українська політика Організації Українських Націоналістів є і завжди мусить бути визвольницькою, а не партійною. Тобто, вона змагає до формування такого внутрішньо-українського життя, до створення такого укладу і взаємовідношення українських сил, які за всякої ситуації найкорисніші для визвольних змагань, а не тільки для скріплення позицій самої ОУН.

Ми маємо силу зробити це найкращим поколінням людства в історії світу або зробити його останнім.

Багата держава, яку утворюють бідні люди,- абсурд! Держава не може будувати свій добробут на бідності й обдертості своїх громадян.

Українці вибирають такого, що спочатку з вазеліном, а потім уже без вазеліна, шоб пожошче. Такий собі садомазохізм в генах…

Ідеологічно-політична робота кожного політичного чинника повинна бути прямою й безпосередньою. В національному житті повинно кожне середовище виконувати свою властиву функцію в таких межах, формах і такими засобами, на які воно може спромогтися власними силами та які відповідають його дійсним впливам в українському суспільстві. Кожне серйозне середовище повинно вести свою діяльність за всяких внутрішніх і зовнішніх умов, незалежно від інших факторів.

Як не ми, то хто? Якщо не зараз, коли?

Я зненавидів наших політиків, бо то є лицеміри. Я зненавидів Росію, до якої завжди ставився толерантно. Я ніколи в житті не поїду до Криму. Для мене, то є зрада з боку Криму. Ніби взяли і вивернули назовні старі солдатські кальсони.

Завершенням національно-визвольної революції має бути відбудова і закріплення Самостійної Соборної Української держави. Передумовою для відновлення самостійного державного життя є знищення на Українських Землях совєтської влади, її органів і силових інструментів, знищення комуністичної партії і системи, усунення з України всіх сил, які захищають російський імперіялізм і протиставляться самостійницьким змаганням.

Лідерство та навчання необхідні одне одному.

Я в свої 46 років розумію, що нейтральним бути не можна. Після місяців війни виходить, що є два паралельні світи: в одному йде війна, а в іншому – вона не йде. Причому на території однієї країни. В одному – гинуть люди, а в другому – абсолютно не поміняли спосіб свого життя: ходять по салонах краси, по дорогих ресторанах, ведуть світські бесіди, витрачають гроші і абсолютно не переймаються ні матеріально, ні духовно за те, що відбувається в нашій країні. Війна не може бути на якійсь певній частині території, якщо вона заходить, то це біда для всіх. І тому нейтральним бути не можна.

Імперіялізм російського народу – це явище історичного порядку, що міняє свої форми та методи дії, але в своїй істоті залишається незмінним.

За довгу світову історію лише декілька поколінь отримали роль захисту свободи в її годину максимальної небезпеки. Я не цураюся цієї відповідальності - я вітаю це.

Ніхто з тих марсіанів (представників влади – «КОРИСНО PRO») не хоче добра людям, які живуть у цій країні. Вони переймаються тільки виключно своїми високими матеріями. У них є своя планета, свої машини, свої номера. Вони придумують закони, а самі є недоторканими.

Історичний досвід переконливо повчає нас, що Росія при всіх внутрішніх перемінах ніколи не зміняла, ні не послаблювала свого імперіалізму – гону загарбувати, визискувати й нищити інші народи, зокрема український.

Якщо під лібералом вони мають на увазі того, хто дивиться вперед, а не ззаду, когось, хто вітає нові ідеї без жорстких реакцій, когось, хто піклується про добробут людей - їхнє здоров’я, житло, школи, роботу, громадянські права та їх громадянські свободи - хтось, хто вважає, що ми можемо прорвати тупикову ситуацію та підозри, які охоплюють нас у нашій політиці за кордоном, якщо це те, що вони мають на увазі під лібералом, то я з гордістю кажу, що я ліберал.

Якщо немає націоналізму, немає нації, я так до цього ставлюся. Націоналізм має бути не агресивний, він повинен бути дипломатичний, інтелігентний, і тоді я його підтримую.

У нашій боротьбі маса – це важливий фактор, як збірнота одиниць, її приєднуємо і гуртуємо. І навпаки, з допомогою одиниць охоплюємо й опановуємо масу. Йдемо цими обома шляхами одночасно, а одна праця підсилює другу.

Не будемо шукати республіканської відповіді чи демократичної відповіді, а правильної відповіді. Не будемо прагнути фіксувати вину за минуле. Давайте приймемо власну відповідальність за майбутнє.

П’ятий раз поспіль ми щось думаємо, малюємо у своїй голові, приходить черговий чувак і все, що він говорить по телевізору можна перекласти трьома-чотирма словами, самі знаєте, якими.

Жодна система, яка не хоче сама себе знищити, не виховує і не формує кадрів, готових до революції проти неї.

Прикро, що ми можемо забезпечити мир лише шляхом підготовки до війни.

Нейтральним бути точно не можна.

Питання кадрів має підставове значення для кожного національно-політичного і суспільного руху, а зокрема для національно-визвольної революції. Якість і кількість кадрів, які вже беруть участь у революційній дії, і які, за своїм наставленням, зактивізуються в ній під час розширення революційної боротьби вирішує про напрямок, силу й успіх цілого революційного процесу.

Я переконався, що дипломату потрібні залізні нерви професійного кишенькового злодія.

Українська національна революція, як одностайний процес, складається з трьох фаз. Перша і друга – це фази боротьби, третя – державного будівництва…

Угодовство — тюремник свободи і ворог прогресу.

Неможливим є повністю заламати ідейно, розкласти морально большевицький режим тому, що він не має ані ідеї, ані моралі взагалі.

Комітет - це дванадцять людей, які роблять роботу однієї.

Українська національна революція – це безперервний, постійний і прогресивний процес, який охоплює і проймає все життя. Її уклад позитивних ідей і вартостей стоїть проти большевицької системи не як абстрактна теорія і доктрина, а як жива, дієва, динамічна сила”.

У внутрішній політиці ми ризикуємо лиш зазнати поразки; зовнішня політика може загнати в могилу.

Революція – це цілий процес боротьби, від її початків до кінцевого завершення. Обмежене поняття революції на етапі її найбільшого розгортання і завершування, тобто на остаточному державному чи суспільному перевороті, є так само невластиве, як не можна називати деревом саму його крону, без коріння і стовбура.

Ті, хто робить мирну революцію неможливою, роблять насильницьку революцію неминучою.

Надавання стороннім силам і кон’юнктурі вирішального значення в справі визволення, приводить до її заламання, як це найвиразніше показує наша історія. Така концепція сама собою гальмує розвиток і мобілізацію власних визвольницьких сил народу і притуплює дух боротьби. Зовнішні чинники кермуються своїми власними цілями й інтересами, а нашу справу, визвольні сили й боротьбу України в практиці і політиці розглядають під кутом власних ресурсів…

Коли ми прийшли до влади, найбільше мене вразило те, що справи були настільки погані - як ми про це і говорили.

Коли якась група своє існування і свою роботу на українському відтинку спирає в засаді на засоби і на підтримку чужосторонніх чинників, то тим самим вона і її робота стають експозитурою тих чинників в українському житті. Це діється закономірно, без уваги на те, чи це признається, чи приховується й заперечується. Бо ціла робота, її зміст, її напрямок, мусить бути такий, якого собі бажають та на який погоджуються дотичні „спонсори”. Тож „однією з основних засад українського визвольно-революційного руху є опертя визвольної боротьби на власні сили українського народу".

Ми ніколи не будемо вести переговори зі страху і ніколи не будемо боятися переговорів.

Наша внутрішньо-політична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, як причетного, так і не причетного до загального громадського життя, однаково — в рамцях того життя, чи поза ними і незалежно від них. Найважливіша справа — здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину. Тому за об'єкт своєї політичної праці беремо усю народну масу.

Нація проявляється не тільки в людях, яким вона дає життя, але і в тому, яким людям вона віддає почесті, яких людей вона пам'ятає.

В кожному ідеологічному чи політичному русі найважливішу ролю відіграють два чинники: ідея і людина. Провідні ідеї і світоглядові засади в ідеологічному русі та керівні програмові постанови в політичному — творять „душу", істоту, внутрішній зміст руху. Люди, які визнають, поширюють і здійснюють ідеї та програму і з тією метою беруть активну участь в русі, — творять його живий, діючий організм.

В умовах демократії непоінформованість одного виборця може зашкодити всім іншим.

Комунізм цілком противний духові української нації.

Відсутність мрії губить народ.

Без власної держави, без визволення, отже і без визвольної боротьби, Україна не може мати ані свободи, ані добробуту, ані якої-небудь тіні демократії.

Не питайте, що ваша країна може зробити для вас, запитайте - що ви можете зробити для країни.

Йдучи далі непохитно випробуваним шляхом, ОУН та цілий визвольний фронт українського народу мають дані дійти до великої мети, до визволення України.

Людство повинно позбутися війни, інакше війна позбудеться від людства.

Кожна тотальна боротьба, а зокрема революційно-визвольна, вимагає єдиного керівництва.

З москалями нема спільної мови!