Authors
Categories

Цитати Шухевича Романа Осиповича

Роман Шухевич

Роман Шухевич

Український політик і державний діяч, військовик, генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА, борець за незалежність України у XX сторіччі.

Шухевич Роман Осипович народився 30 червня 1907 у місті Львів на вулиці Собіщизни (сучасна вулиця Довбуша). Походив зі славного українського роду. Його прадід, священик Йосип Шухевич, першим в українській літературі перекладав Вергілія, Шиллера, Вальтера Скотта. Дід, професор Володимир Шухевич був активним учасником товариства «Просвіта» і дійсним членом Наукового товариства імені Т.Шевченка. Володимир Шухевич був автором дослідження «Гуцульщина», найґрунтовнішої праці про гуцулів у 5-ти томах. Дядько Степан Шухевич був адвокатом і оборонцем прав українців на гучних політичних процесах у Польщі. Батьки — Осип-Зиновій Шухевич та Євгенія Шухевич. Батько Романа, суддя, під час проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) став політичним комісаром в Кам’янці Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька) на Львівщині. Мати була донькою-одиначкою отця Єтоцького, пароха в селі Оглядів на Радехівщині.

Дитинство Шухевича минуло у містечку Краківці на Львівщині. 1914 року його родина переїхала до Камінки-Струмілової (тепер місто Кам'янка-Бузька). Тут Роман Шухевич закінчив початкову школу.

Навчаючись у 1917-1925 роках в Академічній гімназії, Роман мешкав у Львові під опікою бабусі Герміни. У неї в 1921-1922 роках винаймав кімнату полковник Євген Коновалець – Командант УВО. Гімназист Роман часто спілкувався із полковником, прислухався до його розмов, які справили великий вплив на формування свідомості й характеру майбутнього Командира УПА. У роки навчання у гімназії та в політехніці Роман Шухевич був активним членом «Пласту»

В 1925 році Роман Шухевич став повноправним членом УВО. А через рік, 14 вересня 1926 року його приймають до Львівської Політехніки (Львівського Політехнічного Інституту), який Роман закінчив з успіхом у 1931 році. Паралельно з цим він закінчує спеціальні курси для військових старшин (офіцерів).Юнак також успішно займався музикою та співом, а на початку 1930-х років став студентом заочного курсу музичного інституту ім. М. В. Лисенка по класу фортепіано.

Велику увагу Роман Шухевич приділяв спорту. Він грав у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло, займався боксом, кінним і лижним спортом. На Запорозьких іграх у Львові він встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів. Займав призові місця у метанні диску та штовханні ядра. Особливо добре Шухевич володів шпагою, якою тричі боронив честь українського студентства. Займався він також планеризмом і отримав диплом пілота безмоторного літака.

У 1928–1929 Роман Шухевич відбував військову службу в польській армії. Він — студент, тому був зарахований спочатку до артилерійської частини у Володимир-Волинському, потім — до підстаршинської школи, так зв. «підхорунжівки», яку успішно закінчив. Був позбавлений права однорічної служби у війську і скерований простим вояком до однієї з гарматних частин через донос до поліції про приналежність Романа Шухевича до таємної української організації. Військову службу продовжив рядовим гарматником в артилерійській частині на Волині. Після завершення військової служби Р. Шухевич виїхав до Данціґа. У 1930, після звільнення від служби в польській армії, Роман Шухевич одружився з дочкою пароха села Оглядів, Наталією Березинською

2 лютого 1929 у Відні була створена Організація Українських Націоналістів. У 1930–1934 рр. Шухевича (псевдо «Дзвін») було призначено бойовим референтом Крайової Екзекутиви ОУН. У 1930 він був одним із керівників масових актів непокори — Саботажної акції, що охопила цілу Галичину.

18 червня 1934 року заарештований разом з іншими своїми соратниками по ОУН, а 6 липня засланий в концентраційний табір, який славився нелюдськими умовами життя ув'язнених без достатніх доказів вини. У таборі його приписали до групи кочегарів, які взимку носили вугілля та розпалювали печі. Але й тут він очолив націоналістичну організацію самооборони. На Варшавському процесі над ОУН Роман виступав у ролі свідка. Усі свідки обстоювали право говорити рідною мовою. За таку поведінку головуючий суддя В. Посемкевич оштрафував їх на 200 злотих, а за привітання: «Слава Україні!» — наказував покинути залу суду та карав однією добою ув'язнення. 19 січня 1935 Романа Шухевича відправлено на слідство до Львова, де він сидів у тюрмі «Бриґідки» на вул. Городоцькій. На підставі проголошеної у 1935 р. урядової амністії він вийшов на волю 27 січня 1937 р., пробувши пів року у концтаборі та два роки у тюрмі.

Під керівництвом Шухевича ОУН зробила цілий ряд вкрай важливих політичних кроків: в серпні 1943 проведено ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, прийнято розгорнуту програму організації, що була по суті програмою національно-визвольного руху. В листопаді за участі Шухевича було проведено Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, який мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР. В липні наступного 1944 року ОУН створила підпільний парламент — Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних політичних сил, причому головним критерієм відбору була готовність до збройної боротьби за створення Української держави.

Після звільнення у 1937 р. Роман Шухевич проживав із родиною, яка на той час складалася з дружини Наталії та сина Юрія у місті Львів, у вкрай важкому матеріальному стані.У 1937 році утворює фірму "Фама", першу рекламну фірму на Галичині, яка стала прикриттям для діяльності ОУН.

Коли у 1938-39 роках у Закарпатті виникли умови відродження Української Держави, поручник “Борис Щука” разом з побратимами Михайлом Колодзінським і Зеноном Коссаком увійшов до Головного Штабу “Карпатської Січі” та разом з іншими націоналістами-галичанами допомагав захищати рідну землю. У 1939 році створює у м. Хуст Генеральний штаб національної оборони Карпатської України.

Восени 1939 року разом із родиною переїхав до Кракова. Він виконував функції референта зв'язку у Проводі Українських Націоналістів (ПУН) на чолі з полковником Андрієм Мельником. У 1940 р. у нього народилася донька Марія.

Як член Революційного Проводу ОУН організує і очолює курінь Дружин Українських Націоналістів “Нахтігаль”, який, після відступу більшовиків, першим входить до Львова. Наступного дня, 30 червня 1941 року, сотник Роман Шухевич разом із Степаном Бандерою і Ярославом Стецьком бере участь у проголошенні відновлення Української Державності і стає заступником міністра з військових справ. Після арешту більшості творців Акту 30 червня, химерна воєнна доля кидає Романа Шухевича у Білорусію на боротьбу з більшовицькими грабіжниками-партизанами. Тут після однорічного перебування німецька команда ліквідовує курінь. У травні 1943 року “Тур” очолює Бюро Проводу ОУН і стає керівником усієї національно-визвольної боротьби українського народу під псевдонімом Тарас Чупринка. Він послідовно творить гордість української нації: дисципліновану, всенародну збройну силу, ім’я якій Українська Повстанська Армія.

1944 p. характерний тим, що в цей час Р. Шухевич вперше потрапив в поле зору більшовиків. «Тарас Чупринка» став об'єктом постійної уваги з боку НКВС — НКДБ. На думку «Тараса Чупринки», найвищим досягненням УПА у 1945 р. було те, що повстанська армія «зуміла уникнути вирішального удару НКВД, мистецьки маневруючи та розчленовуючись на невеликі бойові групи та гуртуючись в більші одиниці». У цьому ж році УПА здійснила рейди до Польщі, Чехословаччини та Румунії, пропагуючи ідеї українського визвольного руху. У липні 1946 р. з'явилася «Відозва Головного Командира до УПА». З огляду на кадрові втрати і постійно зростаючу перевагу противника, керівне середовище визвольно-революційного руху дійшло висновку про доцільність згортання діяльності УПА як збройної формації. На підставі рішення УГВР від 29 серпня 1949 р. Головний Командир УПА Р. Шухевич видав 3 вересня 1949 р. наказ 4.2, згідно з яким усі підвідділи і штаби УПА тимчасово припиняли свою діяльність як бойові одиниці і органи управління. Від цього часу основний тягар боротьби з тоталітарним режимом покладався на підпілля ОУН, до якого увійшли військовики УПА, а бойові акції поступово відходили на другий план.

5 березня 1950 гине в бою з московськими окупантами в с. Білогорша (зараз -територія міста Львів). Кремлівські окупанти ретельно приховали місце поховання видатного українця. Досі немає жодних відомостей про це. Найімовірніше інформація про це є лише в архівах радянських спецслужб у Москві. Сьогодні на місці, де загинув Роман Шухевич стоїть пам'ятний хрест. Щорічно тисячі людей з'їжджаються до нього, щоб вшанувати пам'ять Героя. Проте цей хрест не є його могилою, а точне місце поховання Шухевича досі залишається невідомим.

2007 року Романові Шухевичу посмертно присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. У 2010 році Донецький окружний адміністративний суд визнав указ недійсним, посилаючись на те, що «звання Героя України можуть отримати тільки громадяни України, а Шухевич громадянином України не був. У відповідь на позбавлення звання Герой України низка міст західної України присвоїла Романові Шухевичу звання почесного громадянина.

Посмертно іменований найвищим почесним пластовим ступенем гетьманського скоба (1950).

Його псевдоніми: «Білий», «Дзвін», «Роман Лозовський», «Степан», «Чернець», «Чух», «Тур», «Тарас Чупринка».

Мудрого — не одурити, чесного — не купити, мужнього — не зламати.

Гітлер — напівінтелігент, зарозумілий «юберменш» і дуже короткозорий.

Самостійність здобуде не одна партія чи організація, чи окремі Люди, здобуде її тільки ціла Україна.

Ми усі — вояки УПА і всі підпільники зокрема, і я — свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але, запевняю вас, — ми не будемо боятися вмирати, бо, вмираючи, будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. Це наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити.

Цитати Романа Шухевича за категоріями:

Цитати Романа Шухевича про мотиваціюЦитати Романа Шухевича про патріотизмЦитати Романа Шухевича про героїзмЦитати Романа Шухевича про політикуЦитати Романа Шухевича про мудрістьЦитати Романа Шухевича про війнуЦитати Романа Шухевича про свободуЦитати Романа Шухевича про боротьбуЦитати Романа Шухевича про революціюЦитати Романа Шухевича про Україну