Цитати про мистецтво, вислови про мистецтво

Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в усьому світі. Мрії повинні здійснюватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому.

Я хочу створити таку музику, яка буде передаватися з покоління в покоління. Музику, яка залишиться в людях, яку люди пронесуть через своє життя. І неважливо, чи отримає вона чи ні якісь престижні нагороди, займе високі рядки в чартах чи ні.

Найдися, письменнику, рівний талантом красоті материної душі, і напиши для всіх грядущих літ оцей кришталевий прояв материнської душі, генія української матері.

Я знаю, що мистецтво необхідне, лише не знаю навіщо.

Коли я створюю колекцію, я користуюся дуже режисерським методом: я не вигадую речі, я придумую новий світ.

Що заважає письменнику? Випивка, жінки, гроші і честолюбство. А також відсутність випивки, жінок, грошей і честолюбства.

Ніхто з вас не знає, що означає творчість. Намалювати картину, написати вірш? Ні! Переробити весь свій вік, накласти на нього відбиток своєї волі, наповнити його красою, захопити, перемогти духом.

Я не визнаю слова «грати». Грати можна в карти, на скачках, в шашки. На сцені жити потрібно.

Моє головне джерело енергії – слухачі. Буває, виходиш на сцену зовсім розбитий, з високою температурою, а зал починає тобі підспівувати, причому тексти знає краще від мене, – хворобу, як рукою знімає.

Мистецтво - це релігія, яка має своїх жерців і повинна мати своїх мучеників.

Я не з тих дизайнерів, які люблять сидіти в своїй майстерні дуже довго над ескізами. Мені подобається працювати з людьми і бачити як ідея або навіть один момент розвиваються в цілу колекцію.

Коли я знімаюся в кіно, мені хочеться відчути ті ж емоції, що і на сцені.

Музика - це не тільки важлива частина мого життя ... це моє життя!

Я згадую одну дизайнерку, яка говорила, що розумні жінки не носять її сукні. Очевидно, вона збанкрутувала.

Я намагаюся вкласти в своїх героїнь все, що у мене є. Але, разом з тим, я намагаюся не забувати, що кіно - це не життя...

До небездоганного мистецтва я безжальний.

Не має значення, що саме ти робиш; важливо, щоб все, до чого ти торкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб в ньому залишалась часточка тебе. В цьому різниця між людиною, що просто стриже траву, й справжнім садівником.

Мистецтво в наш час притягує найшляхетніших. Мистецтво – це, можливо, останнє пристанище свободи.

Український глядач – найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є кращою нагородою для акторів і меценатів. Ми – громадяни однієї країни, і обов’язок кожного – зберегти її культурне багатство.

Бреше та творча людина, яка говорить, що їй байдуже, що думають люди.

Як тяжко, і болісно, і страшно бути бездітним в житті і в творчості.

Потрібно бути і живою людиною, і посмертним художником одночасно.

Найважливіший дар для письменника – вмонтований протиударний детектор лайна.

Справжній художник ніколи не зображує, щоб догодити, а щоб показати.

Якби не сцена, я б стала б'юті-редактором або психіатром. Я люблю творчість, але мені також важливо допомагати іншим. Моя мама працювала перукарем, а вони теж свого роду психіатри: постійно вислуховують чужі проблеми.

Нас вчили досліджувати свої творчі можливості, а не концентрувати свою увагу на перешкодах.

Що мені подобається в фотографії, так це те, що в ній спійманий момент, який пішов назавжди, який неможливо відтворити.

Я шукала щось глибше. Я завжди відчувала себе замкнутою в клітці. У мені завжди більше енергії, ніж може вмістити кімната .

Видатний митець має удосконалюватись доти, доки йому у цьому не заважатиме старість.

Я стільки накричався за ці 50 років, навіть більше. Так накричався, що не хочеться. Але тепер, зараз я місяці три не був на сцені, починаю з дружиною розмовляти і раптом вона мені каже: “Ти чого так голосно розмовляєш? Та я ж біля тебе стою, сиджу. Я тебе чую. Ну чого ти так голосно? По-моєму, пора тобі вже на сцену”. І це правда. І хочеться, і колеться, і розчаровуєшся, і знову зачаровуєшся…

Я кожен раз співаю так, ніби це мій останній виступ.

Кіно вимагає величезної працелюбності і працелюбності не тільки на зйомці, а в усьому розумному процесі створення картини. Кіно — мистецтво «Одержимих».

Це одна з найдивніших речей у світі, коли ви можете прочитати сторінку чи більше і придумати щось зовсім інше.

Пиши п’яним, редагуй тверезим.

Велике мистецтво народжується великими зусиллями.

Я вчу молодих людей, як себе морально поводити в житті. Я не вчу їх грати, тому що цього навчити неможливо. Я вчу, як їм бути, працювати, зрештою, жити.

Я не хочу бути лише в рамках одного конкурсу. Мені потрібно шукати в різних галузях. У поп-музиці, кажуть, бажано не змінюватися роками. Співати одну пісню.

Я не зовсім люблю свої картини. Часом я їх не люблю зовсім. Я їх жалію, як дітей незграбних і не досить вродливих, але моїх рідних. І мені здається до цього часу, що хороша, по-справжньому зроблена картина моя ще десь попереду.

Дивись на картини неупереджено, читай книги чесно і живи як живеться.

Хтось сказав мені, коли я був молодший, що назва хорошої книги або п'єси може розповісти все про зміст. Мені сподобалася ця фраза, але мені, насправді, подобається, коли залишається якась загадка.

Я хочу створити таку музику, яка буде передаватися із покоління в покоління. Розумієте, я зростала на дуже непопулярній сьогодні музиці – джазі. Але це пісні, до яких ти повертаєшся знову і знову. Слухаєш кожне слово. Вокал Елли Фіцджеральд або Сари Вон – це просто неймовірно, так круто і так чесно, це вже ніколи не повернеться

Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, одже, на довгі роки буде основною темою мистецтва.

Дивуй всіх і весь ... вважай себе не таким як усі, будь краще, адже ти ж з Марса.

Вiйну називають мистецтвом. Вона таке ж мистецтво, як шизофренія або чума.

Рок - це музика, за допомогою якої можна розібратися в своєму внутрішньому світі і відшукати частинку себе, не вбивши при цьому нікого.

Мистецькі твори треба складати в пам’ять мертвих і в ім’я ненароджених.

Я не думаю багато про щастя. Але я знаю, що музика робить мене щасливим.

Коли пристрастей немає, немає мистецтва...

Гарне кіно, як і розумна книга, має допомагати тобі напружувати звивини.

Я думаю, що велика частина «30 Seconds to Mars» - це не тільки музика, це не тільки мистецтво. Це товариство. Це почуття приналежності. І не кожен зрозуміє це, і це нормально, це просто робиться для людей.

У нашій країні актори стають президентами. А я всього лише граю в групі. Мені цікаво, чому люди критикують тих, хто робить творчий вибір? Я не йду на війну. Я складаю музику.

Це забавно, як пісні змінюють наше життя, правда?

Коли я займаюся музикою, я повністю на ній зосереджую. Я думаю, що одна з причин повного провалу інших - невміння жертвувати.