Цитати Джона Фіцджеральда Кеннеді про політику

Джон Кеннеді

Джон Кеннеді

35-й президент Сполучених Штатів Америки від Демократичної партії.

Джон Фіцджеральд Кеннеді народився 29 травня 1917 року в місті Бруклайн, штат Массачусетс. Він походив з багатої ірландської сім'ї, в якій було дев'ять дітей. Його батько, Джозеф Кеннеді був відомим політиком, близьким радником президента Франкліна Рузвельта, послом США у Великій Британії. Мати — Роуз Елізабет Фіцджеральд, була найстаршою дочкою мера міста Бостон Джона Френсіса Фіцджеральда.

Восени 1930 року Джон Кеннеді, у 13-річному віці, був направлений до католицької школи Кентерберрі, місто Нью-Мілфолд, штат Коннектикут. Але, через стан здоров’я, був змушений покинути школу та практикувати домашню освіту. У 14-річному віці Джон пішов на навчання до Школи Чоут у місті Воллінгфорд, штат Коннектикут. У серпні 1936 року Кеннеді подав документи до Гарвардського університету та був зарахований. У 1940 році закінчив університет з відзнакою у сфері міжнародних відносин. Перед війною здійснив турне країнами Східної та Центральної Європи, а також Близьким Сходом, зокрема відвідав СРСР, Чехо-Словаччину та Балкани. Початок Другої світової війни застав його у Лондоні.

Сполучені Штати ввійшли у війну в грудні 1941, після зруйнування Японією Перл Харбора. Кеннеді хотів брати участь у війні, але в 1941 році був звільнений в запас за станом здоров'я. Пішов у флот. Незабаром Кеннеді став командуючим бойового корабля і служив на півдні Tихого океану. За мужність і відвагу Кеннеді одержав Морську Медаль і Морську Медаль Корпуса, присуджену за героїзм.

У грудні 1946 року Джон став депутатом Палати представників від Демократичної партії. Пізніше він переобирався ще 2 рази. У 1952 році він почав свою передвиборчу боротьбу за місце в Сенаті від штату Массачусетс і переміг. Це було початком його боротьби за президентський пост.

12 вересня 1953 року Кеннеді одружився з Жаклін Був'є, відомою красунею й законодавицею мод, яка працювала фотокореспондентом газети «Вашингтон Таймс». Від Жаклін у них було четверо дітей, з яких двоє померли невдовзі після пологів. Починає писати книги, три з яких були опубліковані. За них Кеннеді удостоївся Пулітцерівської премії в 1957 році.

У січні 1960 року Кеннеді офіційно заявив про свій задум балотуватися у президенти США. На виборах основна боротьба за президентський пост точилася між демократом Джоном Кеннеді та республіканцем Річардом Ніксоном. Кеннеді було 43 роки, а Ніксону — 46 років. 8 листопада 1960 року, Джон Кеннеді переміг з надзвичайно малою різницею голосів, а саме, 34 млн 220 тис. 984 голоси за Кеннеді проти 34 млн 108 тис. 157 голосів за Ніксона. Сполучені Штати вперше за свою історію обрали президента-католика ірландського походження.

20 січня 1961 року Джон Кеннеді склав присягу і став таким чином 35-м президентом США. Демократ Кеннеді, на відміну від республіканців і колишньої адміністрації президента Ейзенхауера, зібрав у Білому домі команду з молодих, освічених та амбіційних людей. Вони склали штат радників президента, а також зайняли декілька важливих посад. Новий уряд США відразу ж намагався реалізувати передвиборчі обіцянки президента. При ньому конгрес схвалив створення Корпусу миру, підняв мінімальну заробітну плату, лібералізував соціальне страхування і прийняв закони про житлове будівництво, допомоги бідним районам країни, про перепідготовку робочої сили і виплату допомоги тимчасово безробітним. У період президентства Кеннеді було зроблено величезний крок в освоєнні космічного простору - запущена програма "Аполлон".

На жаль, правління Джона Ф. Кеннеді було недовгим і тривало всього 3 роки. 22 листопада 1963 в Джона Кеннеді двічі вистрілили, коли він їхав в машині по місту Даллас. Підозрюваний у вбивстві Лі Харві Освальд був також убитий, вже перебуваючи в поліцейській ділянці. До сих пір невідомо достовірної причини вбивства президента. Джон Кеннеді похований на Арлінгтонскому національному цвинтарі у Вашингтоні.

Ми не боїмося довірити американському народу неприємні факти, іноземні ідеї, чужі філософії та конкурентні цінності. Бо нація, яка боїться дозволити своєму народові судити правду та брехню на відкритому ринку, - це нація, яка боїться свого народу.
Давайте думати про освіту як про засіб розвитку наших найбільших здібностей, тому що в кожному з нас є приватна надія чи мрія, яка, здійснившись, може перетворитися на користь для кожного та більшу силу для нашої держави.
Давайте думати про освіту як про засіб розвитку наших найбільших здібностей, тому що в кожному з нас є приватна надія чи мрія, яка, здійснившись, може перетворитися на користь для кожного та більшу силу для нашої держави.
Ця нація була заснована на принципі, що всі люди створені рівними. І що права кожної людини зменшуються, коли загрожують правам однієї людини.
Ми маємо силу зробити це найкращим поколінням людства в історії світу або зробити його останнім.
Як не ми, то хто? Якщо не зараз, коли?
Адже проблеми не всі вирішені, і битви не всі виграні - і ми сьогодні стоїмо на межі Нової межі - межі 1960-х - межі невідомих можливостей та небезпек - межі нездійснених надій та загроз . Але «Новий рубіж», про який я кажу, - це не набір обіцянок - це набір викликів. Це підсумовує не те, що я маю намір запропонувати американському народу, а те, що я маю намір просити у них.
Лідерство та навчання необхідні одне одному.
За довгу світову історію лише декілька поколінь отримали роль захисту свободи в її годину максимальної небезпеки. Я не цураюся цієї відповідальності - я вітаю це.
Якщо під лібералом вони мають на увазі того, хто дивиться вперед, а не ззаду, когось, хто вітає нові ідеї без жорстких реакцій, когось, хто піклується про добробут людей - їхнє здоров’я, житло, школи, роботу, громадянські права та їх громадянські свободи - хтось, хто вважає, що ми можемо прорвати тупикову ситуацію та підозри, які охоплюють нас у нашій політиці за кордоном, якщо це те, що вони мають на увазі під лібералом, то я з гордістю кажу, що я ліберал.
Не будемо шукати республіканської відповіді чи демократичної відповіді, а правильної відповіді. Не будемо прагнути фіксувати вину за минуле. Давайте приймемо власну відповідальність за майбутнє.
Прикро, що ми можемо забезпечити мир лише шляхом підготовки до війни.
Я переконався, що дипломату потрібні залізні нерви професійного кишенькового злодія.
Угодовство — тюремник свободи і ворог прогресу.
Комітет - це дванадцять людей, які роблять роботу однієї.
У внутрішній політиці ми ризикуємо лиш зазнати поразки; зовнішня політика може загнати в могилу.
Ті, хто робить мирну революцію неможливою, роблять насильницьку революцію неминучою.
Коли ми прийшли до влади, найбільше мене вразило те, що справи були настільки погані - як ми про це і говорили.
Ми ніколи не будемо вести переговори зі страху і ніколи не будемо боятися переговорів.
Нація проявляється не тільки в людях, яким вона дає життя, але і в тому, яким людям вона віддає почесті, яких людей вона пам'ятає.
В умовах демократії непоінформованість одного виборця може зашкодити всім іншим.
Відсутність мрії губить народ.
Не питайте, що ваша країна може зробити для вас, запитайте - що ви можете зробити для країни.
Людство повинно позбутися війни, інакше війна позбудеться від людства.