Цитати Григорія Сковороди про життя

Григо́рій Са́вич Сковорода́

Григо́рій Са́вич Сковорода́

Український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики

Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращі за моє тіло.
Плаває нещасливо той, хто не вміє досягти гавані.
Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце – справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.
Дуже важливе значення має, з ким щоденно спілкуєшся і кого слухаєш. Бо поки ми слухаємо, ми їх дух в себе вбираємо.
І ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро.
Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
Всякому місту звичай і права, Всяка тримає свій ум голова.
Без бажання все важке, навіть найлегше.
Бачиш, що світло премудрості тоді входить у душу, коли чоловік два єства пізнає: тлінне та вічне.
Що вподобав, на те й перетворився
Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.
Як хто посіє в юності, так пожне в старості.
Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.
Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.
Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
Життя наше — це подорож, а дружня бесiда — візок, що полегшує мандрівникові дорогу.
Я належу до тих, хто настільки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів… найліпшою прикрасою життя.
Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.
Лід на те й родиться, аби танути.
Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Сліпі очі, коли затулені зіниці.
Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають дурні.
Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
Більше думай і тоді вирішуй.
Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — це рух.